На розі вулиць 28 Червня та Університетської 11 червня встановили табличку про заборону стихійної торгівлі на тротуарі поблизу аптеки. Жінки із сумками, повними овочів та молочних продуктів, переходили на інший бік Університетської, щоби поторгувати поблизу пам’ятника Емінеску. Працівники аптеки запевняють, що розуміють цих жінок, але через стихійну торгівлю пройти до аптеки стало важче. До того ж, штрафуватимуть за тор­гівлю з тротуару не лише порушників, але й тих, до кого прикріплено прибудинкові території.

– Ми лише те й робимо, що відганяємо цих людей, – каже завідувач ТОВ "Аптека №14" Валентина КРИСЮК.

– Міліція теж ганяє їх. Але тільки-но правоохоронці відійдуть, жінки знову торгують. Мені дуже шкода цих людей, адже не від доброго життя вони тут стоять. А якби після себе вони прибирали, було би ще півбіди.

– Стихійну торгівлю розгорнули на нашій прибудинковій території, – продовжує Валентина Михайлівна. – І, за рішенням міськвиконкому, боротися з нею ми маємо спільно з містом. Нас зобов’язали повісити попереджувальну табличку із зазначенням розміру штрафу. Цю вимогу ми виконали. Та, гадаю, результату вона не дасть. Треба і людей зрозуміти, виділити їм ділянку для торгівлі десь неподалік.

– На ринку, що на Червоноармійській, хороші місця позаймали підприємці, а нас, селян із мозолями, женуть на віддалені місця, де погана торгівля, – плачучи каже мешканка села Рідківці пані Олена. – Довелося ставати біля аптеки торгувати. Сьогодні бачила, що встановлюють табличку із забороною і побоялася там розкласти товар.

Маю важко хвору маму, яка прикута до ліжка. Щодня змушена купувати їй ліки на 126 гривень, а ще й жити на щось треба. Хочу, щоби ті, хто забороняє торгівлю, стали на моє місце: щоб тягали торби, а їх звідусіль гнали, як собак.

– Потрібно випробувати всі дозволені методи, щоби покласти край стихійній торгівлі, – розповідає заступник директора департаменту економіки міськради Євген КРАМАРЕНКО. – Хоча результат буде лише тоді, коли чернівчани усвідомлять: купувати продукти потрібно там, де за них несуть відповідальність. Щоби покласти край стихійній торгівлі у місті, залучатимемо й суб’єктів господарювання, які відповідають за благоустрій своєї території. Вони теж повинні робити зауваження та проводити роз’яснювальну роботу. Якщо не зможуть впоратися самі, повинні повідомити про це правоохоронні органи. І не потрібно жаліти людей, які продають товар із тротуару. Хоча й скаржаться на нестачу грошей, бідність, голодних дітей, натомість неодноразово доводилося бачити, як вони, спакувавши товар у торби, продовжували торгувати зі своїх дорогих авто. Люди повинні дбати про власну безпеку й не купувати товар у непристосованих для торгівлі місцях, без необхідних експертиз. (А. Бабчук)