Куди зникають монети? У банках не знають відповіді. А покупці страждають – повертаються з магазинів замість здачі з сірниками чи карамельками.
– Велика проблема з розмінною монетою в усій державі, – повідомив Богдан КОВЧ, начальник управління Національного банку в області. – Карбування монет є збитковим для Нацбанку. Велику кількість розмінних монет ми щороку випускаємо в обіг. У нас в області на одну людину, напевно, по 50 монет припадає. І останні декілька років ці монети ніколи не повертаються в банківську систему. Монети завозять в область, і ми не можемо простежити, куди дівається та кількість копійок, яку ми роздаємо комерційним банкам. Чи вони осідають у скарбничках населення, чи їх десь переробляють? Уявіть собі, що ми випускаємо, грубо кажучи, декілька тонн монет на рік. Наприклад, минулого року ми виплатили тисяч 500-600 різної розмінної монети, а повернулося в обласне управління усього 20 тисяч гривень!
– Найважче з копійками перед зимовими святами, – розповіла Любов ГАЛУНКА, завідувач магазину "Берізка". – Люди збирають монети перед Колядою, і нічим видавати здачу. Тоді навіть змушені були замовляти монети у банку, хоча при закупівлі вони приблизно утричі дорожчі від номіналу. А зараз ситуація покращилася. Монет по 5, 10 копійок іноді не вистачає, а дефіциту монет більших номіналів немає. Металеві гривні дефіцитними були тоді, коли їх лише ввели в обіг, мабуть, багато людей їх колекціонувало. А тепер їх вдосталь. А монети по 1 та 2 копійки, гадаю, могли би вилучити з обігу – без них можна обійтися.
Завідувач магазину не пригадує, щоби покупці спеціально просили дати їм багато монет. Швидше навпаки – трапляється, що власники скарбничок приносять по 50-70 гривень і продавцям доводиться довго перераховувати дріб’язок. Ще одні постачальники монет – жебраки. Вони також розраховуються за продукти жменями копійок.
Кольє – з копійок?
Куди зникають тонни копійок? Із цього приводу побутують різноманітні версії. За непідтвердженими даними, їх можуть вивозити за кордон і продавати дорожче собівартості як кольорові метали. Так, подейкують, що в Туреччині алюмінієву бронзу жовтих копійок використовують для виробництва біжутерії.
Однак у місцевих ювелірних майстернях про це не чули. "Теоретично все можна, але до нас ще ніхто не звертався з проханням виготовити біжутерію з копійок", – розповіли у ТОВ "Ремпобуттехніка".
Сучасні українські копійки належать до найякісніших монет у світі. Для виготовлення 1-2 та 5-копійчаних монет використовується спеціальна, так звана "харчова", нержавіюча сталь. Це роблять для того, щоби монета не була "агресивною", не викликала якихось алергічних реакцій, якщо, наприклад, мала дитина візьме копійку до рота. Кажуть, таку нержавійку досить високо цінують за кордоном. Алюмінієва бронза, з якої зроблені жовті монети, також здобула визнання у фахівців із кольорових металів, оскільки цей сплав із часом не тьмяніє.
Монети перераховують одразу на мобілку
Доки в НБУ ламають голову над долею копійок, в одному з комерційних банків знайшли вихід – замінили блискучий дріб’язок віртуальними грішми.
– З першого лютого 2010 року в касах банку за бажанням клієнта дрібну здачу будуть видавати не монетами, а електронними ваучерами або зараховувати її на рахунок "електронної скарбнички". Унікальна технологія "електронної" здачі не має аналогів у світі і застосовується вперше в банківській практиці. Кожен клієнт буде сам вирішувати, отримувати здачу монетами чи екологічно чистими електронними грішми.
Надія МАКУШИНСЬКА
