Наше місто – лідер за кількістю магазинів

За насиченістю торговими приміщеннями Чернівці посіли перше місце серед обласних центрів. Такі дані оприлюднила "Українська Торгова Гільдія". У місті на одну тисячу мешканців припадає майже 520 квадратних метрів торговельних площ. На другому місці – Миколаїв (300 квадратних метрів – на тисячу населення).

– Півметра магазину на одного чернівчанина – це ще не межа, – вважає Ярослав КИРПУШКО, директор Буковинського центру реконструкції та розвитку. – Це нормальна тенденція проникнення торгівлі у наше життя. Чернівці здавна були містом торговців і контрабандистів. Ми перебуваємо в прикордонній зоні, на перетині багатьох шляхів, тому розвиток торгівлі закономірний. Дається взнаки і те, що мешканці Румунії, Молдови приїжджають до нас закуповуватися. Скажімо, у Сучаві, яка удвічі менша за Чернівці (120 тисяч мешканців) супермаркетів значно більше, ніж у нас. На кожному в’їзді у місто там уже діє по декілька великих торгових центрів. Причому жодного – із національним, тобто румунським, капіталом.

У Чернівцях же, навпаки, всі великі торгові центри, крім хіба що "Метро", – із національним капіталом. Натомість з місцевими мережами супермаркетів у місті якось не склалося. Мережі "Комерційний центр", "Роксолана" виявилися не дуже вдалими. Магазини "Колос" – це швидше доповнення до виробничих потужностей. Ще одна місцева торговельна мережа "Ліга-Прім" є швидше магазинами прибудинкового типу. У нашій області немає сконцентрованого великого капіталу, тому й немає місцевих банків, страхових компаній і великого рітейлу. А дрібний капітал виявився у закладах прибудинкової торгівлі.

– Супермаркети рвуться до нас, бо є покупець, – каже Євген КРАМАРЕНКО, заступник директора департаменту економіки міськради. – Значна частина буковинців мають родичів чи працюють за кордоном і живуть небідно. Тому торік, під час кризи, у місті відкрилися і два великі торгово-розважальні центри ("Панорама" та DEPOt), і ринок, і магазини, ресторани, аптеки. Закрилося лише з десяток закладів. Цього року, можливо, відкриється "Фуршет". Отож площ для торгівлі у нас достатньо. Тепер торговці уже скаржаться, що їм не вистачає клієнтів. Відчувається конкуренція, і торговим точкам доводиться боротися за покупця.

Тепер працівники ринків звинувачують владу – що, мовляв, через появу у місті багатьох супермаркетів їхній бізнес занепадає. Але, згідно із законом, усі рівні у господарській діяльності. Тож базарникам доведеться вносити зміни у свій бізнес.
Надія МАКУШИНСЬКА

Прогноз
"Калинка" втрачатиме позиції, а ціни знижуватимуться
Саме Калинівському ринку місто завдячує тим, що мешканці не лише районів, а й прилеглих областей звикли їздити за покупками до Чернівців. Однак, на думку Я. Кирпушка, цей ринок поступово втрачатиме свої позиції:

– Зараз Калинівський ринок швидше не розвивається, ніж розвивається. Він зупинився в розвитку, на відміну від ринків у Хмельницькому чи Харкові. А перетворитися на торговий центр іншого формату Калинівський ринок навряд чи зможе – об’єднатися й зробити це завадить менталітет наших людей.
Супермаркети зможуть стати серйозним конкурентом ринків лише коли почнуть працювати за гуртовими цінами. Тоді люди робитимуть там закупки на тиждень-два. А нині ціни в супермаркетах не набагато відрізняються від цін на ринках чи у невеликих магазинах.

– Майбутнє – за новими методами роботи з покупцями, – каже Є. Крамаренко. – Це покращення сервісу, запровадження різних систем знижок, гарантійних зобов’язань, доставки, продажу товарів за каталогами, через Інтернет. Потрібно шукати нові форми. А, можливо, і пригадати досвід радянських часів – доставку товарів поштою, на замовлення, спеціальні пропозиції для малозабезпечених тощо.

Статистика
За рік відкрили 137 магазинів і ресторанів
Торік у Чернівцях у сфері торгівлі та побуту відкрилося 137 об’єктів, а припинили свою діяльність лише 39, повідомив департамент економіки міської ради.
Найбільше торік у Чернівцях відкрили непродовольчих об’єктів торгівлі – 81.

Водночас закрили 20 таких об’єктів.
У місті з’явилося 25 нових продовольчих магазинів, а натомість зникло п’ять таких об’єктів. З’явилося також 10 нових аптек (закрилася лише одна) та 20 закладів ресторанного господарства (натомість сім свою діяльність припинили).

Вартість оренди комерційної площі у місті становить 10 доларів за 1 кв. м, якщо площа орендованого приміщення становить 200 і більше кв. м, та 15-25 доларів за 1 кв.м. – за оренду приміщення площею до 100 кв.м.