За понаднормову роботу повинні платити

Працювати понаднормово за "дякую" – неправильно. Одну чи дві години, які ви додатково віддаєте працедавцю, можна присвятити сім’ї, захопленням чи відпочинку. В іншому разі – за понаднормовий час повинні заплатити.

Понаднормових – не більше 120 годин на рік
Психологи стверджують, що працівник, який працює десять і більше годин на день, втрачає продуктивність. Він стомлюється і більше помиляється. Але острах залишитися без роботи часто змушує підлеглих погоджуватися на драконівські графіки роботи при звичайному окладі. Якщо зарплатня залежить від виробітку, то принаймні наприкінці місяця людина отримує суму, відповідну тому, наскільки довго вона затримувалася у цеху чи майстерні. А що робити, коли людина працює за двох, а отримує ставку?

У кодексі Законів про працю зазначено, що нормальна тривалість робочого дня не повинна перевищувати 40 годин на тиждень. А понаднормових годин може бути не більше 120 на рік.

Закон дає визначення і терміну "понаднормова робота". До неї працівників залучають у виняткових випадках, наприклад, якщо через непередбачувані обставини роботу неможливо закінчити у визначений час, через затримку, викликану технічними причинами, стихійним лихом тощо.

Затримуючись на робочому місці щодня на кілька годин, мало хто замислюється, скільки часу працює безоплатно. Насправді ж підрахувати це досить просто. Потрібно розділити зарплатню спочатку на кількість робочих годин за нормою, а потім на години, які реально працюєте. Порівняйте різницю, вона може здивувати.

Оплачується кожна перепрацьована година
– Якщо з якихось причин працівник перепрацьовує, роботодавець зобов’язаний заплатити за кожну понаднормову годину, – каже Віктор Грушевський, начальник територіальної державної інспекції праці у Чернівецькій області. – Умови оплати повинні бути передбачені в колективному договорі.

Факт виконаної понаднормової роботи роботодавець повинен фіксувати у табелі обліку робочого часу. Оплата проводиться за фактично відпрацьований час із урахуванням роботи у вечірній і нічний час. Якщо працівник працює 10-12 годин, а в табелі позначено – вісім годин, то розраховувати на доплату марно. "Коли інспекція перевіряє підприємство, то працює з документами, – пояснює Віктор Грушевський. – І якщо в табелі обліку робочого часу записано, що люди працюють вісім годин, підстав вимагати доплату немає. І навіть коли йдемо на перевірку з представниками правоохоронних органів, ніхто з працівників не підтверджує факту понаднормової роботи, оскільки бояться втратити роботу".

За словами В. Грушевського, за законом для роботи в понаднормовий час необхідна згода працівника, його ніхто не має права змусити працювати більше норми.

Якщо права працівника порушуються, теоретично їх можна відстоювати в суді. Але навряд на це наважиться людина, яка не планує звільнятися. Часто питання понаднормової роботи і компенсації за неї вдається вирішити за особистою домовленістю між керівником і підлеглим. Наприклад, компромісом можуть бути грошова премія наприкінці місяця або додатковий вихідний.
Марина Карасьова

Довідка

З юридичної точки зору перепрацювання не те саме, що ненормований робочий день. Оскільки термін "ненормований робочий день" застосовують не до всіх категорій працівників. Це особливий режим роботи, коли нормувати робочий час неможливо.
Але й у цьому разі постійні пере­працювання не є нормою. На таких працівників поширюється встановлений на підприємстві чи в установі режим робочого часу. Крім того, за ненормовану роботу працівникам щорічно надають додаткову відпустку, терміни якої визначені законодавством.