Податківці гордо звітують про три чверті виграних справ у суді. Невже у бізнесменів так мало шансів захистити свої інтереси? Чи вони просто не наважуються йти до суду?
Захищати інтереси громадян та суб’єктів господарювання від свавілля контролюючих органів та інших владних структур в області покликаний Чернівецький окружний адміністративний суд. Держмито за подання заяви у цьому суді найнижче серед усіх судів – три гривні 40 копійок за позовну вимогу. Єдина проблема для підприємців, за словами судді окружного адміністративного суду Руслана Ватаманюка, – розташування адмінсуду. Хоча суд діє лише з березня 2009 року, за цей час через відсутність власного приміщення він уже двічі змінював адресу. Нині він працює у непристосованій будівлі "Буковини-Авто" на вулиці Коломийській, за десяток кілометрів від центру міста. Хоч виконком міськради і передав на баланс адмінсуду приміщення на вулиці Фрунзе, 2А, однак добровільно звільнити цей будинок розташовані там військові структури відмовляються.
Тривають суди, а працівникам суду доводиться захищати законні права та інтереси громадян та юридичних осіб майже за мінусової температури в приміщенні, непридатному для здійснення правосуддя. Проте, як зазначив співрозмовник, напевно, владу влаштовує така ситуація з судом, який покликаний їй протистояти.
– Статистика про три чверті виграних справ податковою не зовсім правильна, – розповів суддя окружного адміністративного суду Руслан Ватаманюк. – Адже справа може бути виграна у суді першої інстанції, але потім передана до апеляційної та касаційної інстанцій, іноді навіть доходить до Верховного Суду. Загалом велика кількість виграних податковою справ свідчить ще й про недосконалість нашого законодавства. Скажімо, законодавства, пов’язаного з порядком проведення податкових перевірок, застосування реєстраторів розрахункових операцій, визначенням фіктивного підприємництва, стягнення плати за фактичне користування землею тощо. Тому виникають труднощі в правозатосуванні у вирішенні судових спорів. Хоча з часом практика розгляду окремих питань змінюється зазвичай на користь суб’єктів господарювання. Спрацьовує принцип верховенства права.
Виграють представники бізнесу, за словами В. Ватаманюка, як правило, справи, які стосуються порядку проведення перевірок, стягнення неправомірно нарахованих штрафів, земельного податку, застосування реєстраторів розрахункових операцій, патентування певних видів господарської діяльності, за умови порушення контролюючими органами адміністративної процедури.
– Сьогодні, мабуть, під впливом економічної кризи люди часто за допомогою позову намагаються просто відтягнути термін сплати фінансових санкцій, – зазначив суддя. – Навіть якщо програють справу, підприємці виграють час. Адже доки триває розгляд справи, штраф не стягують. У нашому суді розгляд триває до двох місяців, перегляд може зайняти близько шести місяців.
Водночас, за словами фахівця, помітно, що правова свідомість підприємців зростає. Під впливом податкового тиску бізнесмени самі подають до суду на органи ДПС. Причому навіть у справах, де йдеться про невеликі суми штрафів. Бізнесмени розуміють, що, відсудивши 160 чи 200 гривень штрафу, вони половину цієї суми можуть витратити лише на оплату поїздок до суду. Однак йдуть на принцип, щоб відстояти свої позиції.
Надія МАКУШИНСЬКА
на замітку
Що таке адмінсуди?
Адміністративні суди здійснюють правосуддя в адміністративних справах – переданих на вирішення адмінсуду публічно-правових спорах, у яких хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування чи їхня посадова або службова особа. Суб’єкт владних повноважень має право звернутися до суду лише у випадках, встановлених законом.
від редакції
Від коментаря відмовилися
260 мільйонів гривень були торік предметом судової суперечки між податковими органами області та платниками податків. Загалом у провадженні судів перебувало 1320 справ (майже стільки ж, як 2008-го), проте сума позовних претензій зросла на 89 мільйонів гривень. На користь податкових органів вирішено майже три чверті справ. Платникам податків вдалося відстояти на свою користь 18 мільйонів гривень, повідомляє ДПА в області.
Ми спробували отримати коментар у юридичного відділу ДПА про програні податківцями справи, однак отримали відповідь: "Перепрошуємо, але керівник відділу відмовився надати коментар".
Виявляється, податківці (які, до речі, теж отримують зарплати за рахунок платників податків) ревно охороняють таємницю про те, що накладені ними штрафи та інші са нкції не завжди справедливі. Адже іноді їх застосовують з порушенням закону. А це вже є безпідставний тиск на бізнес. Сподіваємося, податкова все ж надасть детальнішу інформацію про суди з підприємцями.
Хто і скільки виграв
Арешт на майно наклали безпідставно
Постановою від 18 грудня 2009 року адмінсуд відмовив Державній податковій інспекції у задоволенні її подання. Податківці прагнули продовжити строк умовного адміністративного арешту активів одного з приватних підприємців. Окрім того, ДПІ у місті Чернівці намагалася через суд зобов’язати підприємця допустити до перевірки працівників податкового органу, надати дозвіл на отримання працівниками податкового органу від приватного підприємця необхідних для перевірок документів.
Арешт на активи підприємця податківці наклали після того, як бізнесмен не впустив їх на позапланову перевірку до свого магазину. Сам підприємець у суді висловив побоювання, що податкова може знищити первинні фінансово-господарські та бухгалтерські документи.
Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення подання, бо адмінарешт активів платника податків є винятковим способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу. Перевірка приватного підприємця не стосується сплати податків і зборів, а тому застосування адмінарешту є безпідставним. Вимоги податкової щодо допуску до перевірки та надання документів суд визнав безпідставними.
Постраждав за... жувальну гумку
Підприємець подав позов до регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА в області. Під час виїзної позапланової перевірки магазину підприємця було встановлено порушення – продаж жувальної гумки, яка імітує тютюнові вироби. На підставі перевірки прийнято рішення про застосування штрафу 1700 гривень за продаж товарів дитячого асортименту, що імітують тютюнові вироби.
Суд встановив, що перелік прав органів державної податкової служби не містить права щодо стягнення суми штрафу в описаному випадку. 24 грудня 2009 року своєю постановою суд задовольнив позов підприємця і скасував рішення про накладення штрафу 1700 гривень.
Уникнув штрафу
10 тисяч гривень
Мале приватне підприємство "Джокер" подало позов до Державної податкової інспекції у м. Чернівці про скасування рішень щодо кількох штрафів (три штрафи по 1360 гривень, по одному – 3400 гривень та 2380 гривень).
Керівництво підприємства запевнило, що для здійснення розрахунків із споживачем забезпечило гральний зал зареєстрованим та опломбованим реєстратором розрахункових операцій, тобто контрольно-касовим апаратом для казино та гральних автоматів. У позовній заяві позивач зазначив, що його провини у відсутності в кожному гральному автоматі фіскальної пам’яті немає, оскільки Міністерство промислової політики на час проведення перевірки не організувало розробку таких пристроїв, які відповідали б нормам чинного законодавства.
Суд встановив, що податківці здійснили перевірки з порушеннями – за відсутності посадових осіб платника податків. Суд назвав безпідставними вимоги податківців щодо того, що в гральних автоматах слід було використовувати саме комп’ютерно-касову систему "Фіскал", яка дозволяє використовувати гральні автомати як РРО. 19 січня цього року суд скасував рішення податкової про накладення шести штрафів на підприємство "Джокер".
За проступок охоронця директора не штрафують
Державна податкова інспекція у м. Чернівці звернулася з позовом до приватного підприємства "Авто-батт" про стягнення заборгованості в розмірі 180 гривень. Ця сума – несплачений підприємством штраф за порушення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Суд встановив, що зазначене порушення директор ПП "Авто-батт" не вчиняв. Таке порушення допустила інша особа – охоронець ПП "Авто-батт", який поніс передбачену законодавством відповідальність. Посада охоронця не наділена владними адміністративними або керівними повноваженнями у ПП "Авто-Батт".
