Торгівля і зберігання сільгосппродукції в області стануть більш цивілізованими – тут планують створити гуртовий ринок, аграрну біржу. Тисячі тонн сільгосппродукції на мільярди гривень щороку вирощують на полях області. Однак буковинські аграрії мають проблеми зі зберіганням і реалізацією своєї продукції. Вирішити їх зможе аграрний кластер – міжгалузеве об’єднання структур, покликаних допомогти тим, хто працює на селі.
Інформаційну підтримку в створенні кластера надає Німецьке бюро технічної співпраці (GTZ) – його представники навчають наших менеджерів. Передбачалося, що такий проект реалізовуватимуть протягом 2009-2011 років ще у Криму та на Донеччині, але наразі пілотним регіоном визначено Буковину. Саме цій темі минулого тижня було присвячено конференцію "Розвиток промислового комплексу Буковини – інноваційний підхід", в якій взяли участь керівники великих та середніх агроформувань, фермери, представники влади.
– В області є шість великих господарств, які в середньому обробляють понад 8000 гектарів землі, – каже Олег НАДТОЧІЙ, начальник головного управління агропромислового розвитку ОДА. – Овочева група продукції здебільшого постачається на ринок з підсобних господарств селян. Щороку закладають до тисячі гектарів молодих садів та ягідництва, торік виростили майже два мільйони саджанців, додатково залучено до обробітку 22 тисячі гектарів земель, які тимчасово не обробляли, а ще 30 тисяч простоюють.
Тобто маємо великий потенціал, однак в області немає структури, яка могла б оперативно організувати великі гуртові партії продукції на продаж. Торік за кордон ми продали 30 тисяч тонн зерна, а могли б і більше, якби функціонувала належна організація гуртової торгівлі. Селяни як возили до Росії контрабандою фрукти, так і возять, хоча вони покликані поратися в саду, а не займатися комерцією. Потрібна інформаційна служба, яка вивчала б попит на продукцію та здійснювала моніторинг сільськогосподарського ринку.
Наприклад, одного року ми посіяли забагато капусти, продати всю не змогли, частина зіпсувалася. А наступного року був попит, але вже не було стільки капусти. Інший приклад стосується зерна. Під час торішніх жнив до області навідався грошовитий покупець, який хотів швидко придбати велику партію пшениці, пропонував заплатити високу ціну, але не було кому організувати цю справу. І ще – в області 60 відсотків кукурудзи на зерно виробляється у приватних селянських господарствах. Тепер кукурудзяні посіви селяни зменшують, бо зменшилося поголів’я худоби. Якби зерно хтось купував, селяни вирощували б його й далі. Великі товаровиробники могли б послуговуватися агробіржею. Маючи кластер, легше буде і вирощувати, і продавати.
– Для цього вже багато зроблено: створено гуртовий ринок сільськогосподарської продукції "Дари Буковини", що на вулиці Калинівській, – розповідає Максим БУРБАК, голова громадської організації "Міжрегіональна аграрна спілка". – Тут є 110 торгових точок для торгівлі з автомашин, 40 павільйонів, які безкоштовно здають в оренду, обладнано сучасну ветлаболаторію, функціонує аграрна біржа "Ділова". А ще створено інформаційну службу про сільгоспвиробників та споживачів. З допомогою кластера можна торгувати і за кордоном, не кажучи вже про внутрішній ринок.
– Головне, щоб з допомогою такого інструменту був у виграші наш буковинський товаровиробник, а не так, як у Румунії, де торгують чужоземні аграрії, а місцевого продукту й не побачиш, – вважає Георгій ПОМПУШ, голова асоціації фермерів Новоселицького району. – Успіх буде, треба лише об’єднати зусилля виробників і посередників.
Василь ГРИНЮК
