До редакції звернулася приватний підприємець, чернівчанка Людмила Михайлівна, власниця магазину з продажу товарів для оздоровлення. Жінка стверджує, що через недобросовісних конкурентів клієнти не можуть потрапити до її магазину.
– Я займаюся підприємницькою діяльністю ще з 1999 року, – розповідає Людмила Михайлівна. – Все розпочалося відтоді, як я дізналася, що Микола Федорук на зборах звертав увагу на те, що в нашому місті немає товарів для діабетиків. Мене зацікавила ця ідея. Перші кроки у цій сфері почала робити ще в той час, коли працювала на іншому підприємстві. Але згодом наважилася самостійно зайнятися цим бізнесом.
Першим товаром, який я завезла, була соя. Тоді в нашому місті про неї ще ніхто не знав. Але згодом, коли її розпробували, особливо під час посту, в нас не було відбою від клієнтів, найбільший товарообіг ми робили саме на сої. Потім почали додавати інші товари. Я їздила на виставки в Київ, дізнавалася про новинки, сама займалася всіма справами: бухгалтерією, поставками, продажем. Уже через кілька років змогла розширити свій бізнес, залучити інших працівників, тому що власноруч не справлялася.
Коли відкрила власний магазин, підприємець уже мала налагоджену систему поставок, обслуговувала постійних клієнтів. Згодом змушена була переїхати до іншого магазину, однак всіх постійних клієнтів та постачальників власниця не встигла повідомити про зміну адреси.
– Одного разу стався інцидент, – каже пані Людмила. – У мене була домовленість із постачальником, він повинен був підійти на певну годину до нашого магазину. Так сталося, що він потрапив не до нас, а до іншого магазину, який знаходиться неподалік. Перепитавши у працівників, чи це і є той самий магазин, який йому потрібен, попросив покликати власницю, але йому сказали, що вона вийшла. Відтак він був змушений прочекати півгодини під дверима магазину, тоді як я чекала на нього. І це був не єдиний випадок, коли у розміщеній неподалік крамниці надавали неправдиву інформацію і видавали себе за нас. Я розумію, що вже давно настали часи жорсткої конкурентної боротьби, але мене обурює те, що мою важку десятирічну працю хтось хоче привласнити.
Кореспондент "МБ" поспілкувалася з власницею крамниці, яка розташована неподалік магазину Людмили Михайлівни і має подібний асортимент товарів. Вона категорично все заперечує: "Я працюю тут всього декілька місяців і не знаю, хто тут ще працює, чим торгує. У мене є свій товар, свої клієнти, свої турботи, і я не маю часу дивитися на конкурентів".
Яна ЯЩЕНКО
Юлія,
працівник ринку
"Головний":
"Майже кожен підприємець на ринку стикається з випадками недобросовісної конкуренції. І це не дивно, адже багато з нас торгує аналогічним товаром, гроші потрібно заробляти також усім, ось і викручується, хто як може. Дехто є прихильником нечесних шляхів. Трапляються випадки, коли конкуренти направляють податкову або навіть міліцію.
Боротися з конкурентами і їхніми нечесними діями фактично безглуздо. Тому більшість підприємців пропускає
це повз вуха, собі ж дорожче вийде".
Наталя,
працівник
Калинівського ринку:
"Досить поширеним прийомом недобросовісної конкуренції є заниження цін. Підприємці дізнаються про ціни, які встановлюють конкуренти, і роблять менші націнки на товари. Або часто буває, що конкуренти закуповують аналогічний товар, який зроблений з тканини гіршої якості, і за рахунок цього продають подібний на вигляд товар за нижчими цінами, тим самим відбиваючи клієнтів.
Звичайно, підприємці постійно стежать за рівнем продажу своїх конкурентів. Визначають, який саме товар є ходовим, і це забезпечує їм кращий дохід. Але особисто я ще не стикалася з такими випадками, щоб потрібно було з’ясовувати стосунки з конкурентами тим більше доводити справу до суду".
