На території Репужинської птахофабрики 28-29 липня відбувся семінар із птаховедення, куди з’їхалися фахівці з Києва, Полтави, Сімферополя та Ізмаїла. Кореспондент "МБ" побувала на птахофабриці, яка постачає продукцію в межах області та в інші регіони.
Довгі ряди кліток із курми знаходяться у жовтій напівтемряві. Освітлення регулюється автоматично. П’ять рівнів обладнання вміщують по десять тисяч голів птиці кожне. Карета автоматично роздає корм смугою. Під кожним рядом кліток знаходиться стрічка, яка автоматично прибирає послід. Система вентиляції створює температуру 23 градуси. Жодного неприємного запаху – лише запах пташиного пір’я. Персонал – у спецодязі. Відвідувачам дозволяють заходити лише у стерильних білих халатах, а на ноги взувають бахіли. Перед входом взуття треба промокнути у губку з дезінфікуючим розчином. Фотографувати курей не можна – птиця лякається спалаху.
Поголів’я птиці планують довести
до півмільйона
Лише троє людей обслуговують цех із 50 тисячами голів птиці.
– Раніше ми спеціалізувалися на німецькій коричневій породі курей Ломан Браун. А ця партія – Хайлайн коричневий. Також хочемо спробувати прогресивну породу Хайсекс, – каже директор птахофабрики Любов ВЕНТОНЮК.
Фабрика спеціалізується на виробництві яєць. Також займається вирощуванням молодняка. Є чотири цехи по 50 тисяч голів. На вирощуванні – 100 тисяч курей.
– Зараз будемо міняти старий комплект обладнання на 35 тисяч на новий, де буде 50 тисяч голів. Фактично на фабриці – 235 тисяч птахів, які виробляють яйця. Через місяць буде готовий ще один цех для вирощування птиці – на 120 тисяч. Плануємо, що 300 тисяч птахів працюватимуть на яйце, а 220 тисяч – на вирощуванні, – ділиться планами власник птахофабрики Михайло ГРОСУ. – Це оптимально. Щоби розвиватися, треба шукати інші площі.
"Відпрацьовану" птицю здаємо
на забій"
Після 80 тижнів технологічного періоду тримання птиця стає нерентабельною. Із розряду несучки курка переходить у розряд курки супової. Тоді птицю здають на забій.
– Область не може спожити таку кількість птиці. Якщо ми збуваємо 100 тисяч птахів, які важать по два кілограми, виходить 200 тонн курятини. Кому продати у місті 200 тонн птиці? – каже Михайло Гросу. – Щоби не викидати м’ясо, ми його здаємо фірмам, які виробляють курячі ковбаси та паштети.
– Місто забезпечуємо повністю. Треба вберегти його від іногороднього яйця. Коли завозять яйця з інших міст, вони застоюються. Збути їх не можуть, тому й знижують ціну. Адже вже минає його термін придатності, – продовжує Михайло Гросу. – Наші яйця збуваємо і за межі Буковини – постачаємо їх до Києва. Торгова марка "Ясенсвіт", яка забезпечує продукцією мережу магазинів "Сільпо", купує у нас. Їм просто не вистачає своїх потужностей, щоби забезпечити всіх клієнтів.
Корми роблять
із сої та кукурудзи
За словами підприємця, ціна яйця залежить від кормів та електроенергії.
– Корми здешевлені, тому яйце здешевлене. Через дорожчання електроенергії ціна яйця підніметься до гривні. Нині гуртова ціна становить 48 копійок. До прилавка яйце доходить за 55-65 копійок, – розповів Михайло Гросу. – Наші корми виготовляємо на власному комбікормовому заводі, який побудували три роки тому. За годину цей завод може виробляти у нормальному режимі шість-вісім тонн кормів. Максимальний режим – 12 тонн. Для корму беремо натуральне зерно сої та екструдуємо його. Купуємо готовий шрот, змішуємо з кукурудзою, і маємо хорошу якість продукції.
Ольга ГНІДАН
довідка
– Птахофабрику в Репужинцях було засновано 1972 року. Її площа – сім гектарів. Максимальна кількість поголів’я була 120 тисяч птахів. Було встановлено однорядне обладнання. Протягом 12 років посадок не було, – розповів Михайло Гросу. – Люди потроху почали розносити фабрику. Паркана та дахів тут не було. Нам пощастило, що перекриття на фабриці були бетонні. Якби були дерев’яними, вони погнили б, і довелося б будувати нову фабрику. Вісім років тому робітники отримували по 220 гривень на місяць, хтось отримував більше – 300 гривень. Спочатку взяв на роботу 26 осіб. Поступово збільшили кількість робітників до 94 осіб. Працювали вручну. На 70 тисяч поголів’я витрачали більше восьми тонн кормів на день. Сьогодні все автоматизовано. На фабриці працюють 56 осіб. Відбулося скорочення за рахунок того, що було встановлено нове обладнання.
ДО ТЕМИ
У регіоні є ще одна птахофабрика – "Чернівецька птахофабрика" у селі Валя Кузьмина Глибоцького району. Вона вміщує 600 тисяч курей. "На яйце" працюють до 250 тисяч птахів. Продукцію збувають до Івано-Франківської та Закарпатської областей. Частково забезпечують продукцією Чернівці.
