Якщо донедавна говорили про те, що гроші не повертають банки, нині – проблема з кредитними спілками. За даними юридично-охоронної антиколекторної компанії "Ваша Надія", в області – проблеми з поверненням депозитів мають вкладники п’яти спілок: "Християнська злагода", "Альянс України", "Акорд", "Косівська", "Єдина родина". Усі вони мають засновників за межами
Чернівецької області.
– Якщо банки не зникають і деякі дають вкладникам хоча би по сто гривень на день, то засновники проблемних кредитних спілок часто вже в розшуку, – повідомив Федір ОЛЕКСЮК, голова координаційної ради антиколекторів та правозахисників України "Ваша Надія". – І якщо від клієнтів банків звернень до нас поменшало, то від вкладників кредитних спілок – навпаки.
Наразі по допомогу щодо повернення вкладів із кредитних спілок до компанії звернулися приблизно 20 буковинців. Кошти буковинці розміщували переважно в трьох-чотирьох спілках, як правило, сума вкладу від 10 тисяч гривень.
– Люди, які постраждали від кредитних спілок, часто звертаються до правоохоронних органів, – каже Федір Олексюк. – Але, на превеликий жаль, у 70 відсотках випадків на підставі пункту 2 ст. 6 Кримінально-процесуального кодексу правоохоронці не вбачають складу злочину в тому, що людям не повертають вклади, втік керівник кредитної спілки тощо. Вони кажуть, що це цивільно-правові відносини. Не допомагають і звернення до влади. Мовляв, люди хотіли заробити, це був їхній комерційний ризик.
Як діяти вкладникам
– За словами Федора Олексюка, якщо виникають проблеми з поверненням відсотків за депозитами, через місяць можна очікувати труднощі з поверненням самих вкладів. Вкладник не повинен чекати, доки йому повернуть гроші, реагувати потрібно відразу. Кредитна спілка – громадська організація, колективний орган, який колективно обирає керівника, наглядову раду тощо. Тому побачивши, що в спілці починаються проблеми, вкладники мають право взяти керівництво в свої руки.
n Якщо кредитна спілка ще діє, вклади можна продати або обміняти. Згідно з чинним законодавством, кредитор, а в даному разі – вкладник кредитної спілки, може продати, подарувати, обміняти тощо свій вклад, оформивши його документально на іншу особу. Це дасть змогу закрити вкладом борг позичальника, а з останнім через нотаріуса укласти договір позики, зокрема й із заставою майна.
n Якщо кредитна спілка вже "луснула", а керівництво переховується, вкладників якнайшвидше повинні визнати потерпілими від злочину. Чим швидше це станеться, тим швидше накладуть арешт на активи засновників спілки і тим імовірніше вони отримають відшкодування завданих збитків.
З 17 обласних спілок жодна не заявила себе проблемною
Як розповів Олег ДЕМЧЕНКО, голова Буковинської асоціації кредитних спілок (організація перебуває в процесі юридичної реєстрації), в області зареєстровано 17 кредитних спілок, і жодна з них не заявила себе проблемною.
– Сьогодні всі кредитні спілки області працюють, хоча працювати важко. Якщо в країні погано, в окремій фінансовій установі не може бути добре, – говорить Олег Демченко. – Інколи спілки звинувачують у високих відсотках, але там, де є ризик, завжди підвищений відсоток. Так само чинять і банки. Є ситуації, коли відсотки в банках за кредитами набагато більші, ніж у кредитних спілках, але робиться це завуальовано. В кредитних спілках цього немає, в договорі все чітко прописано. Наприклад, якщо ставка за кредитом 50 відсотків річних, людина за фактом переплачує приблизно 27 відсотків, оскільки нарахування здійснюється на залишок грошей.
Вкладники спілок – переважно звичайні жителі області. Вклади приймають від 500 гривень, значна частина депозитів – дві-п’ять тисяч гривень. З такими вкладами легше працювати і легше віддавати. Неповернення 10 відсотків кредитів від загальної суми наданих кредитів кредитна спілка витримує, якщо показник вищий – починаються проблеми.
У локальних спілках небагато людей, усі одне одного знають. Якщо до організації прийдуть чужі люди, в разі паніки вони перші завдадуть удар, тобто почнуть достроково забирати вклади. "Спілка, працюючи виважено, всі свої кошти спрямовує в кредити, тому вільних коштів немає", – пояснює Олег Демченко. Кредитні спілки, що діють у межах області, працюють, а в тих, які мають філії за межами однієї області, розпочалися проблеми.
Як наголошує голова асоціації, кредитна спілка не може "луснути" миттєво. Якщо виникають проблеми, вкладникам потрібно одразу відреагувати і зібрати загальні позачергові збори, створити ініціативну групу для контролю за органами правління. Оздоровлення спілки повинно відбуватися зсередини. А якщо це не вдається – тоді вже застосовувати всі інші методи.
– Кредитні спілки не впадуть, – переконаний Олег Демченко. – Сьогодні банки не видаватимуть кредити фізособам, а кредитуватимуть тільки юросіб. Куди підуть люди? Більшість звикла жити в кредит, адже купити можна все, тільки немає за що. Тим більше, люди розуміють: якщо гроші збирати на покупку роками, їх з’їдає інфляція.
Крім того, через специфіку регіону на Буковині склалася особлива ситуація, коли спілки стали порятунком для багатьох аграріїв. Банки сільгоспвиробникам грошей не дають.
Марина КАРАСЬОВА
2-07-2009, 10:23
0
8 384