Відкрити садибу зеленого туризму можна без стартового капіталу

Заробляти на сільському зеленому туризмі не тільки реально, а навіть потрібно. Маючи в селі хату і приймаючи туристів, можна забезпечити себе стабільною роботою і доходом.
– Причому почати можна з нуля, навіть не маючи стартового капіталу, головне – бажання працювати, – переконаний Іван БІЛИК, голова Чернівецького обласного відділення Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні.
– Найперспективніший регіон щодо розвитку сільського зеленого туризму – Буковина, – вважає Іван Білик. – Річ у тім, що в області є і рівнини, і передгір’я, і гори. Тобто відпочивальники можуть приїхати спочатку відпочити на Дністровському водосховищі, потім оселитися поблизу Чернівців, наприклад, у Кучурові – за три кілометри від кільця є прекрасна садиба – і ознайомитися з містом. А далі вирушити в гори.
Нині на Буковині офіційно приймають туристів понад 60 садиб, найбільше в Путильському, Вижницькому і Сторожинецькому районах. Хоча багато селян працюють нелегально, особливо в Кіцманському районі, у селах вздовж Дністра. У спілці радять легалізуватися, бо вимог у законодавстві до такого виду діяльності небагато.
В області садиб могло би бути значно більше, але люди налякані насамперед через брак інформації і незнання вимог законодавства.
– Умови діяльності з сільського зеленого туризму викладені в постанові Кабміну за 2007 рік, – пояснює Іван Білик. – І основний пункт: якщо в садибі є дев’ять ліжко-місць включно, можна не реєструватися як суб’єкт підприємницької діяльності. Є випадки, коли газди мають шість ліжко-місць, а місцеві податківці змушують їх реєструватися. Хоча методичні рекомендації досить об’ємні, там є багато нюансів. Тому якщо люди хочуть займатися сільським зеленим туризмом, найкраще звернутися до нас. Якщо з району збереться п’ять осіб і більше, ми з представником ОДА можемо виїхати до них.
Перспектива розвитку зеленого туризму нині є у будь-якому селі області, адже кожне має свою цікаву історію, пам’ятки, гарну природу, гостинних газдів. Наприклад, люди, які приїжджають у відрядження до Чернівців, влітку з більшим задоволенням оселилися б у приватній садибі неподалік міста. Але пропозицій майже немає. На Герцаївщині дуже перспективний етнотуризм, оскільки свого часу багато румунів покинули цей край. А тепер їхні нащадки прагнуть подивитися, звідки їхнє коріння, але через брак садиб у районі змушені оселятися в Чернівцях. А в Заставні, наприклад, місцева влада розробила чудові маршрути для туристів, але місцеві господарі наразі не відгукуються.
Iз чого починати
– Спочатку потрібно оцінити свої можливості, адже до вашого будинку приїжджатимуть чужі люди. Вони будуть скрізь ходити, запитувати, їх потрібно годувати, прибирати… Якщо в господарстві є корова чи коза, у відпочивальників може виникнути бажання подоїти, хтось захоче покосити, посапати грядки. І господарям за це платитимуть гроші.
– Бажано, щоби в садибі була холодна і гаряча вода, туалет в будинку. Але влітку для старту можна зручності запропонувати й "укінці городу", зробити літній душ. А згодом, коли з’являться кошти, садибу розвивати і добудовувати.
– Виконавши певні умови, визначені законодавством щодо зеленого туризму, потрібно заявити про себе. Дати рекламу, створити свій сайт, але краще використовувати вже розкручені ресурси. Наприклад, звернутися до РДА з матеріалами (описом і фотографіями садиби), які передадуть до обласного управління культури і туризму. У спілці є можливість розмістити інформацію на їхньому сайті, а також у спеціалізованих виданнях.
– Власники садиб можуть надавати супутні послуги, наприклад, ознайомлювати гостей із довкіллям, запропонувати сауну, більярд, теніс, риболовлю, катання на човні, конях…
Куди звернутися
Отримати необхідну інформацію, консультацію щодо започаткування садиби зеленого туризму, а також пройти навчання і тренінги можна в Чернівецькому обласному відділенні Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні.

Контактний телефон: 8(050)4345299,
електронна адреса: imb@ukr.net
Заробіток
Проживання без харчування – від 50 гривень за добу.
Проживання з триразовим харчуванням – від 120 гривень за добу.
Оглядова екскурсія місцевістю – п’ять гривень за годину.
Катання на конях – 150-200 гривень на цілий день.
Сауна, російська лазня – 100 гривень за годину.
Марина КАРАСЬОВА

ГОВОРЯТЬ ПІДПРИЄМЦІ

Євдокія ФАЛАФІВКА, власниця садиби в Підзахаричах, що на Путильщині:
– Відкривати приватні садиби люди справді бояться, бо зараз криза, туристів приїжджає менше. Але чим більше людей на Буковині займатимуться зеленим туризмом, тим більше відпочивальників приїжджатимуть відпочивати саме до нашої області. Ми розпочинали п’ять років тому, вчилися приймати туристів, відвідували семінари. Будинок переробили одразу, щоби були ізольовані кімнати. Зараз почали будувати будинок на 15 кімнат. Початківцям пораджу не брати кредит, а починати справу власними силами. Бажано, щоби в кожній кімнаті або на поверсі були умови (душ, туалет), це дуже важливо. Крім того, подвір’я біля будинку повинно бути просторим, щоби можна було облаштувати альтанки, майданчик для спортивних розваг. Спробувати себе в зеленому туризмі можна, почавши з однієї хати, щоби оцінити свої можливості.

Вікторія ГУЛЕЙ, власниця садиби "Казковий будиночок" у Виженці на Вижниччині:
– Займатися зеленим туризмом у нас дуже перспективно: чисте повітря, гори, здорова домашня їжа... Три роки тому починали з чотирьох номерів, і перший місяць був найважчий. Ми не розуміли що відбувається: людей багато, у кожного свої бажання. Але швидко адаптувалися, навчилися спілкуватися з людьми, і тепер це все для нас дуже просто. Зараз маємо шість номерів, будуємо ще один будиночок, альтанки, плануємо викопати ставок, хочеться ще дуже багато зробити. У нашій справі важлива реклама: рекомендації відпочивальників, пропозиції в Інтернеті, візитки тощо. Важливо до туристів ставитися по-людськи. І хоч заробляти потрібно, але хтось має менше грошей, і з таких не будеш дерти останню сорочку, ціни повинні бути гнучкими. Починати можна без стартового капіталу, головне – щоби був будинок, порядок і затишок. У Виженці туристи зупиняються і в хатах без зручностей, бо це дешевше. Люди приїжджають, щоби побути на природі, в тиші, подихати чистим повітрям.