На заробітки повинна везти фірма, до якої звернулися

45-річний мешканець Сторожинецького району Іван за професією – столяр. Під час кризи опинився без роботи, заліз у борги і вирішив їхати на заробітки за кордон. Звернувся до однієї з чернівецьких фірм на проспекті Незалежності, яка начебто працевлаштовує за кордоном. Там йому знайшли роботу столяра у Польщі. За це взяли 30 доларів. Назвали адресу польської фірми, яка найняла Івана. Але сказали, щоби добирався туди самостійно. Івана це насторожило, але він погодився на такі умови. Заплатив за дорогу 70 доларів. Яким же було розчарування заробітчанина, коли він, заледве знайшовши потрібну адресу, побачив там житловий будинок! І жодного натяку на фірму!
– Добре, що я хоч мав гроші на зворотну дорогу, – каже Іван. – І зміг повернутися додому. Інакше не знаю, що робив би. На фірму, яка мене обдурила, не подавав до суду. Адже 30 доларів – не такі вже й великі гроші, щоби через них судитися.
"Переважно їдуть "роботяги", які не розбираються в юридичних тонкощах"
– Такі випадки трапляються часто, – зазначає Наталя ПЕНТЕЛЕЙЧУК, виконувач обов’язків генерального директора однієї з чернівецьких фірм, які легально влаштовують на роботу в Польщі. – Фірми-шахраї користуються тим, що зараз багато людей не мають роботи і через це готові вхопитися за соломинку. Крім того, на заробітки переважно їдуть "роботяги", які не розбираються в юридичних тонкощах. Таких і обманюють.
Якщо ви вирішили податися на заробітки за кордон, перш за все зверніть увагу, чи має фірма, до якої прийшли, відповідні документи, радить Наталя Пентелейчук. У кожній легальній фірмі повинен бути куток споживача, де є міжнародний економічний договір між польською та українською сторонами. Ліцензія повинна бути видана у Києві Міністерством праці та соціальної політики. А також свідоцтво про державну реєстрацію. Кожен документ має бути завірений мокрою печаткою. Серйозна установа повинна обов’язково мати свою печатку. Напис "б. п." (без печатки) свідчить, що фірма "липова".
Якщо за свої послуги фірма просить заплатити невелику суму в межах 30 доларів, це повинно вас насторожити. Бо серйозна установа, зазвичай, бере дорого. Хоча іноді трапляються винятки, наприклад, якщо фірму фінансує іноземна держава, яка покриває всі витрати. Все ж солідна установа, навіть якщо бере невеликі гроші, повинна допомогти людині відкрити візу: підготувати пакет документів, а також привезти клієнта до місця відкриття візи.
– Фірма наймає для клієнта мікроавтобус і везе його відкривати візу, – пояснює Наталя. – Кожна установа повинна мати або ліцензію на транспортні перевезення, або співпрацювати з іншими транспортними організаціями. Із клієнтом їде працівник фірми або, якщо немає такої можливості, на місці вас зустрічає людина, яка підкаже, куди йти. Фірма повинна допомогти з усіма документами, щоби вам залишилося тільки подати їх і потім забрати (подання документів – особисте). Якщо вам кажуть, що виробляти документи і їхати за візою потрібно самим, це вже щось непевне.
Також вас має насторожити, якщо дають адресу фірми-роботодавця і кажуть добиратися туди самим. У 99,9 відсотка випадків це – афера: за вказаною адресою нікого не буде. Вам повинні надати копії, завірені у нотаріуса, що справді у Польщі існує така установа. У всіх документах повинна бути однакова адреса. Якщо вона десь відрізняється – це вже привід замислитися, – застерігає Наталя.
"Не приймайте послуг перевізників і не шукайте роботу самотужки"
За словами Н. Пантелейчук, у договорі про надання працевлаштування за кордоном, який підписують в українській фірмі (він повинен бути у двох примірниках), має бути обов’язково зазначене місце роботи, а також прописані вимоги до працівника та умови, які ставить фірма. Поважна установа або надає клієнтові свого працівника, який супроводжує вас до місця роботи у Польщі, або на місці буде людина, яка вас зустріне. Водій повинен довезти вас до місця роботи і повідомити про це керівництво польської фірми. Вже на місці ви підписуєте трудовий контракт із поляками (у двох примірниках) на півроку чи рік. Його підписують саме на місці роботи, а не в Україні.
– Дехто каже: "Доберуся своїм ходом, це вийде дешевше", – розповідає Наталя Пентелейчук. – Але насправді це виходить лише трішки дешевше, зате вам буде дуже важко. Адже їхати потрібно з пересадками, а в Польщі вокзали працюють лише до півночі. Цілу ніч вам доведеться сидіти у кафе. Раджу не економити і не їхати своїм ходом, краще позичити гроші, але бути впевненим, що вас довезуть до місця роботи. І в жодному разі не приймайте послуг перевізників та не шукайте роботу самотужки! Моя знайома поїхала до Польщі сама, сподіваючись, що знайде роботу без послуг фірми. Але їй довелося шукати роботу два тижні. Поляки люблять офіційність і бояться брати людей із вулиці. Тож влаштуватися через легальну серйозну фірму у вас значно більше шансів. Адже вона зацікавлена у тому, щоби працевлаштувати якомога більше людей.
Галина МАРКІВ