Заробітчани передають значно менше грошей

Заробітчани цього року надіслали на Буковину чи не вдвічі менше доларів, ніж торік. Як повідомили в управлінні НБУ в області, за січень-березень цього року за всіма системами переказу в область надійшло 18 мільйонів доларів і 8,5 мільйона євро. Торік у першому кварталі цифри становили майже 30 мільйонів доларів і вісім мільйонів євро.
"Мабуть, за кордоном також роботи не вистачає, тому зменшилися надходження", – висловив припущення Богдан КОВЧ, начальник управління НБУ в області.
Приблизно половина з усієї кількості заробітчан працювала до кризи на будівництві, переважно в Росії, Чехії, Португалії, Іспанії та Угорщині.
Чернівчанин Олександр повернувся з Чехії ще перед Новим роком – залишився без роботи. Планував спробувати влаштуватися в Росії.
– Так мене і чекають, – каже чоловік. – Телефонував своїм знайомим, у Росії теж роботи немає. А якщо є, то платять мало, поїздка навіть не окупиться. Мабуть, доведеться повернутися до Чехії, хоч і тут заробітки впали, раніше платили п’ять доларів за годину, тепер 3-3,5. Наскільки знаю, у Польщі теж менше платять – 2,5 долара за годину.
Олександр розглядає різні варіанти, окрім одного – залишитися в Чернівцях. Наскільки б доходи заробітчан не знизилися, вдома знайти прийнятно оплачувану роботу перспектив все одно менше. Тому, очевидно, хто може зачепитися хоч за якусь роботу, залишається працювати за кордоном, навіть за меншу оплату.
– Від послуг хатніх працівниць і доглядальниць за старими і хворими італійці не відмовляються. Наша робота не залежить від кризи, адже пересічні італійці живуть, як жили, а від фінансових проблем потерпають великі корпорації, – розповіла Надія ГУМЕНЮК, яка приїхала до України перед Великоднем погостювати.
– В Італії я вже десять років, зарплату 1100 євро, яку, наприклад, отримувала шість років тому за те, що складала компанію літній жінці, тепер не заплатить жоден італієць, – розмірковує пані Надія. – Оплата знизилася до 600-800 євро ще до кризи, просто українок в Італії занадто багато.
Ярослав КИРПУШКО, директор Буковинського центру реконструкції і розвитку вважає, що основна причина того, що фінансові надходження від заробітчан зменшилися, не в падінні ринку праці, а в недовірі до банків. Частина заробітчан підхопила тутешні панічні настрої щодо банків і про всяк випадок цій системі кревно зароблені не довіряє.
– Відомо, що гроші заробітчан до нас надходять двома шляхами: через фінансові установи або їх передають в конвертах, – каже Ярослав Кирпушко. – Після того, як ускладнилися розрахунки в банківській системі, люди почали думати, як можна передавати зароблені гроші іншими шляхами.
Як вважає фахівець, закордонний ринок праці, що забезпечує роботу з догляду за дітьми і престарілими, швидко не закриється, адже люди народжуються, старіють. А падіння курсу гривні та деяких ринків, наприклад, ринку нерухомості, зробило закордонні заробітки знову привабливими.
Марина КАРАСЬОВА