Сьогодні, в час кризи, фахівці звертають увагу на досі маловідомий вид грошових вкладень – пайові внески у кредитних спілках. Їх не торкнулася заборона дострокового повернення, а відсотки за такими вкладами – одні з найвищих.
Кредитні спілки, на відміну від банків, – організації неприбуткові. Це об’єднання людей (як правило, мешканців однієї області), в якому одні люди вкладають гроші, щоби заробити відсотки, а інші беруть ці гроші в кредит. Згодом позичальники віддають свої кредити, і ці кошти повертаються з прибутком тим, хто вклав гроші.
Вклади у кредитну спілку бувають двох типів. Перший – депозит, коли гроші вносять на певний строк і під визначений відсоток. Другий тип – пайовий внесок. Він має важливі переваги перед депозитним вкладом.
– Пайовий внесок я називаю тумбочкою з процентами, – каже Ярослав КИРПУШКО, голова спостережної ради кредитної спілки "Наші люди". – Тумбочка – тому, що забрати гроші з такого внеску можна в будь-який день. Грошовий пай вносять без жодних часових обмежень, у ньому немає строку – рік чи півроку, як при депозиті. Тому заборона Нацбанку на дострокове повернення депозитів не стосується пайових внесків.
Інша перевага пайових внесків – прибутковість. Власники паїв зазвичай отримують більший відсоток прибутку, ніж власники депозитів. Саме між власниками паїв розподіляються зароблені спілкою гроші (адже прибутків, за законом, сама спілка отримувати не може, тому й ділить зароблене між пайовиками). Законодавство дозволяє кредитній спілці нараховувати дохід за пайовими внесками до двох разів вищий, ніж стандартна ставка депозитів у цій спілці.
Тому власники паїв мають нагоду не лише зберегти свої гроші від інфляції, а й примножити їх. Так, підраховано, що сума, яку внесли у кредитну спілку під 24 відсотки річних, подвоюється через три роки два місяці і 20 днів.
"Гроші буковинських пайовиків працюватимуть не десь у Дніпропетровську, а саме на Буковині, – пояснює керівник спілки "Наші люди". – Припустимо, селянин із Клішківців продав партію чорносливу зі свого господарства і зароблені гроші вклав у кредитну спілку. У цей же час фермер із того ж Хотинського району взяв ці гроші в кредит у нашій спілці, щоби посадити капусту. От і виходить, що вони допомогли один одному. З цієї ж причини я купую продукти не в супермаркеті, а у бабці на базарі. Бо бабця ці гроші потім витратить на місцевому ринку чи віддасть їх місцевому підприємцю. Тобто гроші підуть не столичному власнику супермаркету, а зроблять багатшими місцевих людей. Цей економічний принцип кооперації ще називають "свій до свого по своє". І кредитна спілка саме за таким принципом працює" (Н. Макушинська)
