Власники селянських господарств відтепер не зможуть отримувати допомогу з безробіття. Зате підприємства отримають шанс платити зарплату претендентам на звільнення за рахунок держави. Ці та інші нововведення передбачає Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення", який почав діяти з 13 січня.
Власне господарство прирівнюється
до роботи
Відтепер звільненим працівникам не варто сподіватися, що час безробіття вони зможуть перечекати, вирощуючи картоплю на городі і отримуючи бодай якісь гроші від центру зайнятості. Закон зазначає, що власники особистого селянського господарства є зайнятими працівниками, а значить не можуть отримати допомогу з безробіття. Йдеться про тих людей, яким передано у власність або оренду земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Хочеш отримувати допомогу – прибирай вулиці
Щоби безробітні не зловживали послугами служби зайнятості, поняття підходящої роботи (це та робота, яка відповідає освіті, професії, кваліфікації працівника і надається в тій же місцевості, де він проживає) значно розширено. Адже в разі, якщо зареєстрований безробітний двічі відмовився від підходящої роботи, передбачено скорочення виплати допомоги по безробіттю до 90 календарних днів. Скажімо, для деяких безробітних підходящою тепер вважається й участь у громадських оплачуваних роботах (як правило, такими роботами є благоустрій і прибирання території).
Зарплату й навчання фінансує держава
Роботодавцям, які через кризу планують звільняти працівників, закон обіцяє допомогу в обмін на збереження робочих місць. Їм компенсуватимуть витрати на професійну перепідготовку або підвищення кваліфікації працівників, щодо яких існує загроза звільнення. Якщо претендента на звільнення роботодавець погодиться перевести на іншу роботу, держава може до шести місяців фінансувати зарплату такого працівника. А тим кадрам, які через кризу змушені працювати менше за норму робочого часу, центр зайнятості доплачуватиме. Роботодавці нашої області по таку компенсацію поки що не зверталися. А тим, хто планує її отримати, доведеться довести, що проблеми на його підприємстві безпосередньо пов’язані зі світовою кризою.
Звільнені "за згодою сторін" три місяці чекатимуть допомоги
Тим, хто звільнився з роботи за власним бажанням чи за згодою сторін, виплата допомоги з безробіття розпочинається з 91-го календарного дня. Як пояснюють експерти компанії "RTC group", останнім часом багато співробітників звільнялися за статтею "за згодою сторін", бо тоді вони могли претендувати на отримання допомоги вже на восьмий день після звільнення. Тепер таким людям доведеться три місяці жити на останню зарплату, чекаючи початку виплат допомоги від держави. Таке нововведення економить бюджет центру зайнятості, але забирає останні можливості у співробітників, яких скорочують часто незаконно, змушуючи писати заяви за власним бажанням.
Внески для безробітних тепер сплачуватимуть навіть пенсіонери
Розмір внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття загалом зросте на 0,4%. Їх тепер змушені сплачувати особи, з яких раніше цей внесок не стягували, зокрема виконавці робіт (послуг), згідно з цивільно-правовими договорами; зайняті на альтернативній (невійськовій) службі; ті, хто працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень; військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби); пенсіонери, які працюють.
Надія МАКУШИНСЬКА
КОМЕНТАР
Ольга ШЕВЧУК, заступник директора обласного центру зайнятості:
– Антикризові заходи ніколи не були популярні. А цей закон особливо несприятливий для тих безробітних області, які мають селянське господарство. З іншого боку, роботодавцям закон вигідний, бо дозволяє отримувати дотації з Фонду державного страхування на випадок безробіття. Цей закон покликаний розширити оподаткування і збільшити кошти фонду, бо сьогодні цих надходжень не вистачає, особливо у східних областях. А внески до Фонду державного страхування на випадок безробіття багато років були єдиним видом відрахувань, відсоток по яких не лише не зростав, а зменшувався.
