Найближчим часом у три-чотири рази може подорожчати одяг секонд-хенд. А згодом через такі "жорсткі" ціни і зовсім може зникнути в країні як явище.
Як заявив міністр економіки Богдан ДАНИЛИШИН, секонд-хенд створює нерівні конкурентні умови вітчизняному виробнику. Уряд схвалив проект постанови про заборону ввезення на митну територію України як давальницької сировини одягу та інших виробів, що використовувалися.
Річ у тому, що вживані речі в країну потрапляють переважно за схемою давальницької сировини, тобто як ганчір’я, призначене на переробку. Якщо цей канал перекриють, залишається ще два – гуманітарна допомога й товар, що був у вжитку. Але таким чином увезти дешевий одяг буде складніше, а митні збори значно зростуть.
У Мінекономіки запевняють, що 2007 року в країну ввезли секонд-хенду як давальницької сировини вдесятеро більше, ніж позаминулого. На думку керівника економічного відомства, викликає занепокоєння і санітарний аспект проблеми, бо чинна нормативна база не передбачає обов’язкової сертифікації вживаних товарів.
Крім того, Рада національних асоціацій товаровиробників при уряді та Українська асоціація підприємств легкої промисловості закидали органи виконавчої влади зверненнями, у яких стверджують, що торік вживаних речей завезено по 1,95 кілограма на одного українця, а загальний обсяг імпорту перевищив виробництво в чотири рази. Ось виробники і знайшли головну причину своїх проблем – секонд-хенд. Причому просто перекрити дешевий канал постачання вживаних речей їм мало. Потрібен ще один крок – щоби розмитнення кілограма секонду коштувало не менше 1,5 євро, а не втричі менше, ніж зараз. І тільки тоді український одяг зможе конкурувати з уживаним завізним.
Але покупці секонд-хенду дотримуються іншої думки. Наприклад, на ринок "Карпати", що на Ентузіастів, чернівчани йдуть не для того, щоби насолити вітчизняній легкій промисловості. Тут можуть знайти дешеві речі малозабезпечені люди й пенсіонери, оригінальне вбрання – молодь, відомі бренди – любителі ексклюзиву.
– Я не можу купити костюм чернівецької фабрики за тисячу гривень, а на цьому ринку знайшов практично новий костюм за 70 гривень, може його вдягали раз чи двічі, – розповідає Іван Петрович, який не проти підтримки вітчизняної промисловості, але не за рахунок подорожчання секонду. – Хтось нагорі щось не поділив, а ми маємо страждати. Нехай наші виробники знизять ціни і покращать якість, тоді відмовимося від закордонного секонду. За кордоном є магазини для бідних, а в нас їх замінили секонд-хенди. Якщо їх закриють, нам доведеться китайського виробника підтримувати й ходити в дешевому ширпотребі.
Продавці на ринку секонд-хенду про можливе подорожчання теж чули, але наразі розпродують старі запаси і чекають, що буде далі. Переважно на ринку – товар із гуртових баз Снятина, Києва, Львова. Хтось із продавців навіть намагається користуватися невизначеним становищем, рекламуючи товар: "Беріть сьогодні, бо скоро подорожчає".
– Для нас заборона секонд-хенду – це катастрофа. Якщо ціни зростуть у чотири рази, секонди зачиняться самі по собі. Поповнюватимемо ряди безробітних, – обурюється Ольга, власниця магазинчика на ринку "Карпати". – До нас не тільки пенсіонери приходять, тут вдягаються й артисти, і вчителі, і лікарі. Вони вже знають, що таке якісний одяг. Люди люблять наш базар, а багатша людина як ходила на Калинку, так і ходитиме. Ми роками тут працюємо і ніхто не скаржився, що чимось захворів через одяг.
– Тут можна купити якісні речі за копійки. А на сьогодні ми не настільки багаті, щоби вдягатися в бутиках, – підтримує розмову Марія Харлампівна. – В усьому світі є секонди. Наприклад, я була в Італії, там теж торгують вживаними речами.
Марина КАРАСЬОВА
