Буковинський ринок праці не відреагував на кризові явища в країні, оскільки має свою специфіку. Але фахівці не впевнені, що з часом рівень безробіття не зростатиме й у нашому регіоні.
– Наш ринок праці поки що не відреагував на події у країні, – каже Галина ЧУПІНА, директор Чернівецького обласного центру зайнятості. – Чернівецька область аграрна, ми не маємо металургійних і хімічних підприємств-гігантів. Наразі спостерігаємо тенденції, аналогічні до минулорічних, відбувається сезонне зниження зайнятості населення через аграрний сектор. Таким чином щороку в зимовий період рівень безробіття зростає, а навесні починає зменшуватися.
Ні будівельна, ні фінансова галузі в області теж наразі не зачепили масові звільнення. Солідні фірми в умовах невизначеності, на думку Галини Чупіної, не розпочинають одразу позбуватися фахівців, а спочатку намагаються, наприклад, перевести на скорочений робочий день, відправляють у відпустки тощо.
– Ми будуємося і не думаємо призупиняти роботу, – розповів буковинський забудовник, директор фірми "Володимир-буд" Володимир ТОКАРЮК. – Просто забудовникам у сьогоднішніх умовах потрібно погодитися заробляти менше на квадратному метрі. А звільнення годувальників сімей – не вихід. Невдовзі, навпаки, плануємо запропонувати роботу ще приблизно 50 фахівцям.
Масового безробіття може не бути, але рівень доходів зменшиться, переконаний Ярослав КИРПУШКО, директор Буковинського центру реконструкції та розвитку.
– Будь-яка загальна ситуація в різних секторах виявляється по-різному, – каже експерт. – Зрозуміло, що в Україні повинна відбутися структурна зміна економіки. Перше, по кому безробіття вдарить, це металургійна та хімічна промисловість. Для Буковини це не так відчутно, оскільки ми живемо за рахунок сфери торгівлі та послуг. Зменшення зайнятості тут буде, але структурне. Адже є товари й послуги, від яких людина не відмовиться, і в таких секторах падіння не буде взагалі.
А ось із фінансовим сектором, як передбачає пан Кирпушко, буде гірше, ніж зараз. Фінансова сфера так чи інакше відчутно "почиститься" за структурою, за зайнятістю тощо. Причому це стосується не тільки банків, але й страхових компаній, інвестиційних фондів, кредитних спілок тощо.
Крім того, якщо курс долара ще зростатиме так стрімко, як це було нещодавно, під ризиком збанкрутувати опиняться підприємці Калинівського ринку. Чимало з них мають також кредити в іноземній валюті, тобто працюють на позичених грошах. Трохи більше тижня тому спекулятивний курс долара, що зашкалив за сім гривень, просто паралізував роботу Калинки. На думку Ярослава Кирпушка, це навіть може спровокувати нову хвилю виїзду на заробітки, як було 1998 року:
– Якщо курс долара зростатиме, ті люди, що мають валютні ризики в кредитах і в товарі, можуть збанкрутувати. І тоді люди шукатимуть роботу на зовнішньому ринку праці.
– Для тих, хто доглядає за хворими чи старенькими, нічого не змінилося, ніхто зарплатню не зменшує і не звільняє, – каже Надія Петрівна, яка вже сім років працює в Італії.
Марина КАРАСЬОВА
