Проблемних кредитів стане більше, незважаючи на стрімке зниження обсягів кредитування – прогнозують експерти. Навіть найвідповідальнішим позичальникам стає дедалі важче виконувати свої зобов’язання перед банками.
По-перше, зростають банківські ставки за вже виданими кредитами. Чимало клієнтів уже отримали повідомлення про те, що у зв’язку з форс-мажорними обставинами потрібно прийти до банківської установи і переоформити договір, скажімо, замість 10% річних сплачувати ставку 15%.
По-друге, стрімкі валютні коливання цієї осені – серйозний стрес для людей, кредити яких оформлено в іноземній валюті. Готівковий курс долара за нетривалий час скочив з п’яти до семи гривень, тепер його знизили до 6,30. А голова НБУ Володимир СТЕЛЬМАХ повідомив на прес-конференції, що до нового року долар менше шести гривень не коштуватиме. При цьому більшість позичальників, маючи зобов’язання перед банками в доларах або євро, заробітну платню отримують у гривнях і, зрозуміло, їхні доходи не встигають за валютними гонками.
А тут іще й безробіття. Буковину воно теж зачепить. Насамперед скорочення почав зазнавати роздутий фінансовий сектор, затримують зарплату і залишають без роботи своїх працівників забудовники тощо. Для таких людей сплата банківських рахунків може стати непосильним тягарем.
– За два роки обсяги споживчих кредитів для населення збільшилися понад удвічі, людей постійно провокували легкими грішми, – розповів Ярослав КИРПУШКО, директор Буковинського центру реконструкції та розвитку. – Розігрівали різними акціями, в яких обіцяли 0% за кредитами. Ринок зробили напівдиким, і працював так не окремий банк, а система загалом. Причому вся реклама зводилася до того, як легко гроші взяти, і ніхто не говорив, як доведеться віддавати.
Підіймаючи ставки за вже виданими і новими кредитами, банки вирішують проблеми власної ліквідності, але створюються проблеми для позичальників, вважає Ярослав Кирпушко. В Україні, наприклад, 89% іпотечних (довготривалих) кредитів укладено в іноземній валюті, а більшість позичальників отримують доходи в національній валюті.
– Кредитні зобов’язання у валюті потрібно залишити терпимими і не робити розрив між сумами виплат за кредитом і доходами в гривні нереальним до виконання. В іншому випадку є загроза поганого закінчення для самих банків, – зауважує фахівець.
Серйозні кредити фінансові установи давали переважно за умови, якщо клієнт забезпечував позику заставою. Але вилучена на користь банку нерухомість, авто чи інше забезпечення може і не перекрити витрат, оскільки за умов кризи дешевшатиме.
Хто буде платити?
Варіант, який на початку кризи іпотечного кредитування практикували в США, виділяючи на субстандартні кредити певні суми з державного фінансових резервів, в Україні наразі відсіяли. Проблема заборгованості за споживчими кредитами – це проблема винятково банків. Про це заявив голова НБУ Володимир Стельмах, зауваживши, що банки, видаючи споживчі кредити, поводилися так зухвало, що реальну вартість піднімали на 40-60%, і створили собі резерви для майбутнього непогашення.
Директор з розвитку бізнесу "Міжнародного бюро кредитних історій" Олег КАЛЬЧЕНКО передбачає, що кількість проблемних кредитів у портфелях банків зростає і буде зростати найближчим часом. Причому це стосуватиметься не тільки найризикованішого для банків сегменту – споживчих позик через торгову мережу, але й благополучних банківських продуктів, принаймні, донедавна вони такими вважалися – іпотечних кредитів і автокредитування.
Марина КАРАСЬОВА

Проблемних кредитів стане більше, незважаючи на стрімке зниження обсягів кредитування – прогнозують експерти. Навіть найвідповідальнішим позичальникам стає дедалі важче виконувати свої зобов’язання перед банками.
По-перше, зростають банківські ставки за вже виданими кредитами. Чимало клієнтів уже отримали повідомлення про те, що у зв’язку з форс-мажорними обставинами потрібно прийти до банківської установи і переоформити договір, скажімо, замість 10% річних сплачувати ставку 15%.
По-друге, стрімкі валютні коливання цієї осені – серйозний стрес для людей, кредити яких оформлено в іноземній валюті. Готівковий курс долара за нетривалий час скочив з п’яти до семи гривень, тепер його знизили до 6,30. А голова НБУ Володимир СТЕЛЬМАХ повідомив на прес-конференції, що до нового року долар менше шести гривень не коштуватиме. При цьому більшість позичальників, маючи зобов’язання перед банками в доларах або євро, заробітну платню отримують у гривнях і, зрозуміло, їхні доходи не встигають за валютними гонками.
А тут іще й безробіття. Буковину воно теж зачепить. Насамперед скорочення почав зазнавати роздутий фінансовий сектор, затримують зарплату і залишають без роботи своїх працівників забудовники тощо. Для таких людей сплата банківських рахунків може стати непосильним тягарем.
– За два роки обсяги споживчих кредитів для населення збільшилися понад удвічі, людей постійно провокували легкими грішми, – розповів Ярослав КИРПУШКО, директор Буковинського центру реконструкції та розвитку. – Розігрівали різними акціями, в яких обіцяли 0% за кредитами. Ринок зробили напівдиким, і працював так не окремий банк, а система загалом. Причому вся реклама зводилася до того, як легко гроші взяти, і ніхто не говорив, як доведеться віддавати.
Підіймаючи ставки за вже виданими і новими кредитами, банки вирішують проблеми власної ліквідності, але створюються проблеми для позичальників, вважає Ярослав Кирпушко. В Україні, наприклад, 89% іпотечних (довготривалих) кредитів укладено в іноземній валюті, а більшість позичальників отримують доходи в національній валюті.
– Кредитні зобов’язання у валюті потрібно залишити терпимими і не робити розрив між сумами виплат за кредитом і доходами в гривні нереальним до виконання. В іншому випадку є загроза поганого закінчення для самих банків, – зауважує фахівець.
Серйозні кредити фінансові установи давали переважно за умови, якщо клієнт забезпечував позику заставою. Але вилучена на користь банку нерухомість, авто чи інше забезпечення може і не перекрити витрат, оскільки за умов кризи дешевшатиме.
Хто буде платити?
Варіант, який на початку кризи іпотечного кредитування практикували в США, виділяючи на субстандартні кредити певні суми з державного фінансових резервів, в Україні наразі відсіяли. Проблема заборгованості за споживчими кредитами – це проблема винятково банків. Про це заявив голова НБУ Володимир Стельмах, зауваживши, що банки, видаючи споживчі кредити, поводилися так зухвало, що реальну вартість піднімали на 40-60%, і створили собі резерви для майбутнього непогашення.
Директор з розвитку бізнесу "Міжнародного бюро кредитних історій" Олег КАЛЬЧЕНКО передбачає, що кількість проблемних кредитів у портфелях банків зростає і буде зростати найближчим часом. Причому це стосуватиметься не тільки найризикованішого для банків сегменту – споживчих позик через торгову мережу, але й благополучних банківських продуктів, принаймні, донедавна вони такими вважалися – іпотечних кредитів і автокредитування.