Дешевшим, ніж зараз, хліб не буде

Впродовж двох тижнів найпопулярніший в області хліб "Орільський" двічі дорожчав та один раз дешевшав – на п’ять копійок – після того, як попросила влада. Подорожчання хліба – завжди подія. Навіть якщо це 10-15 копійок за буханець. Обласна влада при цьому закликає виробників стримувати ціни, адже підвищення ляже тягарем на малозабезпечених. Та якби ж то витрати на хліб були головними в сімейному бюджеті і як би ж то значно відчутніше не дорожчали всі інші, не менш важливі, продукти…

Ціна хліба в Україні – вже роками питання, далеке від економіки. За даними Укрхлібпрому, вартість 80 відсотків хліба, який випікають у країні, регулює держава. Пекарям встановили межові рівні рентабельності, торговим точкам – межові рівні торгових надбавок. Наприклад, рентабельність "Орільського" обмежили 10 відсотками. З 19 липня відпускна ціна цього хліба зросла з 3,16 до 3,30 гривні за буханець. Рентабельність – 8,2 відсотка. На соціальні сорти "Хотинський" і "Щоденний" ціни хлібокомбінат не підвищив. Їх підприємство випікає взагалі собі у збиток.

Наталія АСАУЛКО, заступник начальника Держінспекції з контролю за цінами в області, погоджується, що ціни на соціальні сорти хліба можна стримувати лише за допомоги держави. Тобто забезпечувати виробника борошном, дешевшим, ніж на ринку. Інакше ціни можна зарегулювати аж до банкрутства підприємств.

Останнє подорожчання популярного в області хліба, власне, і спричинила нестача борошна з Аграрного фонду. За потреби хлібокомбінату в липні 684 тонни отримає він лише 346 тонн. "У структурі собівартості хліба питома вага борошна становить приблизно 60 відсотків. Тому найбільше на вартість хліба впливає саме подорожчання борошна, – пояснює Наталія Асаулко. – А комерційні ціни на борошно вищі, ніж ціни в Аграрному фонді, на 17-20 відсотків".

Як прогнозують в інспекції, наразі хліб в області не дорожчатиме. А надалі все залежатиме від того, скільки коштуватиме борошно із зерна нового врожаю.

Проте вартість соціальних буханців навряд чи пов’язана з урожаєм – ймовірніше, з бажанням влади нагодувати електорат дешевим хлібом. А тим часом в усій країні невеликі виробники йдуть у тінь. За даними Держкомстату, торік хліба в Україні спекли на 30 відсотків менше, ніж п’ять років тому. І не тому, що українці менше його їдять. На думку аналітиків, нині 60-65 відсотків хлібного ринку України перебуває в тіні.


Думка експерта

"У нас велика кількість бідних, а це електорат"

Марія КОЛЕСНИК, керівник аналітичного департаменту Консалтингового агентства "ААА":

– На жаль, у нас велика кількість незаможного населення, а це електорат. Тому всі зацікавлені в тому, щоби хліб був політичним продуктом. Відбувається будь-яке подорожчання хліба, і це завжди використовують. Незалежно від того, як це впливає на хлібопекарську галузь, влада робитиме що завгодно, щоб ціна соціальних сортів хліба була більш-менш стабільною. Гадаю, якщо інформація про подорожчання хліба дійде з регіону до Києва, одразу голові адміністрації зателефонують: нестимеш особисту відповідальність, твоя голова полетить… Проблему можна було б вирішити, якби в Україні запровадили соціальні картки, на кшталт тих, що є в США. Тобто коли малозабезпеченій людині перераховують кошти, і вона використовує їх на власний розсуд, а саме на продукти харчування. Тоді виробник не страждатиме і не нестиме відповідальність, а зможе обгрунтовано підвищувати ціну з огляду на ринкові тенденції.

Вартість соціальних сортів хліба насамперед залежатиме від того, як діятиме в подальшому Аграрний фонд. Наскільки мені відомо, він трохи підвищив ціни на борошно. І, звичайно, новий врожай – якщо порівнювати з аналогічним періодом минулого року – дорожчий. Крім того, навряд чи хлібопекарські підприємства перейматимуться запасами зерна, щоб випікати соціальні сорти хлібу. Адже рентабельність цих сортів – від нуля до 1-2 відсотків.

Дешевшим, ніж зараз, борошно вже не буде. Річ у тім, що, незалежно від обсягів врожаю, на вартість впливатимуть світові ціни. А вони не низькі. Зерно ми експортуватимемо, оскільки такої кількості зерна в Україні не потрібно, а отже, це безпосередньо впливатиме на внутрішні закупівельні ціни.


Офіційно

Буковинські аграрії планують завершити збирання ранніх зернових до кінця наступного тижня, повідомив на прес-конференції начальник Головного управління агропромислового розвитку ОДА Микола Олексюк. Цьогоріч валовий збір озимих та ярих зернових буде вищий, ніж минулого року на 10-15 тисяч тонн.

"Якщо говорити про стратегічний продукт, який фактично формує продовольчу безпеку – озиму пшеницю, то в області під неї зайнято 41 тисяч гектарів, – повідомив Микола Олексюк.

Середня врожайність озимої пшениці – приблизно 33 центнери з гектара. Використання пшениці переважно буде зосереджено на закупівлі до Аграрного фонду нашої області. Кількість законтрактованої пшениці становить 3,47 тисячі тонн.