Днями минає рік, як президентом України став Віктор Янукович. Що змінилося для людей за цей час? Ми запитали про це у звичайних громадян, політиків та експертів.
Люди нарікають, що їм доводиться більше викладати з кишень – на продукти харчування, сплату комунальних послуг тощо.
Чернівчани одноголосно кажуть: подорожчало все, а зарплати не зросли.
Зміни у житті студента четвертого курсу філологічного факультету ЧНУ Івана БУРЛАКИ за 2010 рік торкнулися не лише гаманця.
– На їжу витрачаю більше грошей, ніж раніше. Поки що ще можу дозволити собі розваги. Але це не головне. Для мене рік правління Януковича запам’ятався тим, що забрали звання Героя України у Степана Бандери, а Табачник почав переписувати історію.
Пенсіонерка Марія НИКОЛАЙЧУК за рік нової влади покращення життя не відчула.
– Я не задоволена своєю пенсією, а також зростанням цін на все – комунальні послуги, продукти, ліки. Ціни зростають, як гриби після дощу, – каже жінка. – Почула, що у нашій області найвищі ціни в країні.
Підприємцеві Андрію ІЛІНУ вести бізнес за новим Податковим кодексом складніше.
– По-перше, адміністрування податків настільки заплутане, що самим податківцям важко розібратися, – каже підприємець. – По-друге, збільшили прямі і непрямі податки. По-третє, свої недоліки нинішня влада "списує" на минулу. Декларують покращення, а насправді все погіршується. Влада не може зрозуміти, що за плечима кожного підприємця стоять їхні діти та батьки-пенсіонери.
А ось у владників думка не збігається з думкою людей.
Голова ОДА, голова облорганізації Партії регіонів Михайло ПАПІЄВ стверджує, що упродовж першого року президентства Януковича є низка важливих досягнень.
– Серед основних виділив би встановлення політичної та економічної стабільності, чого Україні бракувало попередні п’ять років. Результат цієї роботи – це позитивні зрушення практично в усіх напрямах економіки. За рік ВВП зріс до 4,5 відсотка, інфляція знизилася від 13 до 9 відсотків, дефіцит бюджету – від 15 до 5 відсотків, експорт української продукції збільшився приблизно на 30 відсотків, промислове виробництво зросло на 11 відсотків.
"Крім економіки, чи не найважливішим досягненням президента є започаткування низки важливих реформ, вкрай необхідних країні, і, чого не робили попередники, реформ у соціальній сфері, судовій системі, податкової та адміністративної реформ, спрямованих зокрема й на боротьбу з корупцією. Україна потребувала таких реформ вже давно, – вважає Папієв. – Цей період був плідним для України і в сфері зовнішньої політики. За минулий рік було нормалізовано відносини з Росією, а також подальший розвиток отримали відносини з іншим важливим стратегічним партнером – США. Одним із перших кроків президента стала угода з Росією щодо транзиту газу до європейських країн. Як наслідок, Україна стала гарантом енергетичної безпеки Європи та життєво необхідним фактором стабільності, а не яблуком розбрату".
Натомість голова обласного осередку партії "Фронт змін" Максим БУРБАК вважає, що президент не виконав жодну зі своїх обіцянок:
– Передвиборчі гасла президент не виконав, а зробив усе навпаки. Де ті податкові канікули? Лише для "своїх" великих підприємств. Проголосили проведення пенсійної реформи, якої не повинно було бути. Що ми виграли від Харківських угод? Чому ціна на газ не впала на третину, а лише зростає? Так само зростають ціни на електроенергію. У галузях, де мають відбуватися реформи, – лише імітація діяльності. Адмінреформа повинна охопити всі аспекти державного управління, а не лише скоротити численність апарату адміністрацій.
Ольга ГНІДАН,
Марина КАРАСЬОВА
Думки експертів
Iгор МЕЛЬНИЧУК,
політолог:
Перший рік президентства Януковича поділяю на два етапи. Перший – від лютого до середини листопада 2010 року. Цей період він характеризує як час консолідації влади: було створено нову більшість у парламенті, створено уряд на чолі з Азаровим. Конституційний суд повернув президентові повноваження часів Кучми.
Однак звичайному громадянинові важко зрозуміти, що їм безпосередньо дає така консолідація, а точніше концентрація влади в одних руках.
Другий етап першого року президентства Януковича розпочався у середині листопада 2010 року і триває досі.
Нині гостріше почали виявлятися серйозні проблеми. Це пояснюється тим, що вичерпується кредит довіри, який мав новий президент як всередині держави, так і за її межами. Перша проблема – це очікування різних верств населення після зміни влади на помітне покращення свого життя, якого не відбулося. А програма Віктора Януковича "Покращення життя вже сьогодні" була передвиборчим фантомом, відвертою брехнею. Це непрямо визнав сам президент, заявивши, що "суспільство очікує, що все сьогодні стане набагато краще, ніж було вчора. Безумовно, якби ми знали, як це можна зробити, ми б це зробили. Але рецепту такого немає".
Друга проблема – це згортання демократії.
– Показові вибіркові приклади боротьби з корупцією на тлі приватизації Межигір’я, купівлі нового гелікоптера для Януковича виглядають непереконливими. Це і призвело до серії жорстких заяв з боку країн Заходу щодо ситуації з демократією в Україні. Перший рік правління Януковича продемонстрував, що президент опинився у своєрідній пастці між створеною вертикаллю влади та суспільством. На цій підставі можна спрогнозувати, що другий рік керування буде для президента значно важчим. Адже йому доведеться боротися за підтримку суспільства, оскільки вузька соціальна база нинішньої влади, навіть враховуючи її опору на силові структури, не може бути довготривалою. І від вирішення цього питання залежатиме і подальша доля нинішнього президента, і доля всієї України".
Олексій ГАРАНЬ,
професор політології
Києво-Могилянської академії:
У Януковича були можливості, які він не використав.
Він мав можливості і для "зшивання" країни, і для початку справжніх реформ. Стабільність, про яку говорить влада, означає згортання демократичних процесів. Відбувається монополізація усіх гілок влади. Влада говорить про те, що стабільність дасть реформи. Насправді реформ немає, а є лише розмови про них. Поляризація країни посилилася. За рік прогнози тих, хто говорив, що правління Януковича принесе погіршення, виправдалися. А ті, хто оптимістично дивився на ситуацію, що все-таки буде зроблено, хай непопулярні, але реформи, отримали велике розчарування.
Позитивним моментом можна вважати те, що Янукович не виконав передвиборчі обіцянки про другу державну російську мову та відмовився від ідеї, що можна визнати незалежність Абхазії та Південної Осетії.
Ставши президентом, він зрозумів, що цього робити не можна. А в усьому іншому речі, які могли забезпечити позитивне просування, наприклад, стабільність гілок влади або те, що президент не свариться з прем’єром, призвело не до позитиву, а до згортання демократичних процесів. Якщо говорити про модель управління державою, зараз стало гірше, ніж за Кучми. Янукович отримав більші повноваження. За Кучми все-таки існував Конституційний суд, який міг сказати "ні". За Кучми був парламент, який теж міг сказати "ні". Кучма проводив збалансованішу гуманітарну і зовнішню політику.
Теоретично не виключаю того, що можливі реформи дадуть зрушення.
Зрештою, авторитарні режими проводять реформи, які дають позитивні результати. Але підхід нинішньої влади не вселяє оптимізму. Наприклад, перенесення парламентських виборів на 2012 рік. Це означає, що 2011 року уряд не здійснюватиме непопулярні кроки. Уряд продовжуватиме робити крок уперед, крок назад, ліва рука не знатиме, що робить права. Якби влада справді хотіла проводити непопулярні реформи, вона пішла б на вибори 2011 року. Так, влада втратила б, була би змушена створювати ситуативну більшість у парламенті, але тоді влада отримала б можливість до 2015 року мати підтримку парламенту для проведення непопулярних заходів. Натомість обрали інший шлях – продовження собі влади на один рік. Це означає, що ще один рік буде ні те, ні се. Однією рукою роздаватимуть популістські обіцянки, а іншою робитимуть непопулярні кроки, зокрема і підвищення цін. Але структурних змін не передбачаю".
Володимир ЛУПАЦІЙ,
виконавчий директор
центру "Софія":
Плюсом у діяльності Януковича на посту президента є те, що у порядку денному української політики з’явилося слово "реформи".
2010 рік – передпроектний етап, адже концепція реформ постійно уточнюється. З іншого боку, можна говорити про перші недоліки, адже хвиля реформ будується на ідеології реформ згори. А ресурс реформ згори обмежений. Без розширення соціальної бази реформ владі не варто очікувати успіху. Зростання цін, заморожування зарплат – відомі факти. Щоби говорити про досягнення влади, повинні відбутися структурні зміни в економіці. Економіка України повинна повернутися до здатності розвиватися на власних ресурсах. Поки що відбувається ручне керування".