«Закриємося і виїдемо»

Чернівчанка Катерина Криган займається підприємництвом з 1992 року. На ринку "Головний" жінка у магазинчику торгує побутовою хімією та галантереєю.

– У роздрібній торгівлі використання касового апарата створює незручності. Оскільки працюю сама, для обслуговування касового апарата мені доведеться наймати спеціаліста.

Адже найменувань товару дуже багато. Потрібно наймати бухгалтера та платити йому зарплату. Інакше стільки штрафів можна набрати, – каже жінка

Витрати
зростуть удвічі

Зараз пані Катерина сплачує 70 гривень фіксованого податку та 300 гривень – до Пенсійного фонду. Орендна плата становить майже тисячу гривень. Якщо доведеться наймати працівника, платити треба буде щонайменше півтори тисячі гривень зарплатні.

– Місячний обіг становить 20-30 тисяч гривень. Якщо націнка на товар – 30 відсотків, чистого прибутку залишиться десять відсотків. Сплативши всі відрахування, за новими податковими правилами мені залишатиметься дві тисячі гривень, – підраховує жінка.

Сергій Перч у власному магазині вже десять років продає мінеральну воду, солодкі газовані напої та соки. Якщо не вдасться працювати за новим Податковим кодексом, змінить вид діяльності або ж згорне її взагалі.

– Фіксований податок на ринку становить 70-80 гривень. Ринковий збір та плата за послуги – понад 500 гривень. У літній період загальний місячний обіг сягає до 20 тисяч гривень. Влітку розцінки на електроенергію становлять 86 копійок за кіловат, тож у спекотну пору року за електроенергію доводиться сплачувати чималі суми. Націнку на товар понад 20 відсотків встановити не можу, адже зацікавлений через доступність цін пожвавити торгівлю, – каже підприємець ринку "Головний". – Проте зараз важче займатися підприємницькою діяльністю, адже купівельна спроможність населення знижується. Трапляється, що батьки не в змозі купити дітям зайвий пакет соку.

Підприємець Олег Руснак, який торгує засобами догляду та біжутерією, підраховує свої теперішні витрати.

– Ми отримуємо такий самий дохід, як і найманий працівник на роботі у господаря. Наш із дружиною місячний дохід становить 3,5 тисячі гривень на двох, – каже підприємець. – Рахуємо витрати: оренда приміщення – 200 доларів, ринковий збір – 900 гривень, фіксований податок – 100 гривень, плата до Пенсійного фонду – 300 гривень, електроенергія обходиться взимку в 300-400 гривень. Тобто зараз ми сплачуємо щонайменше чотири тисячі гривень. Після нового року нехай буде 5-5,5 тисячі відрахувань. А що ми будемо заробляти, якщо люди почали менше купувати? Доведеться допродувати товар, закриватися і їхати за кордон. Кажуть, що працевлаштують на фабрики та заводи. Де ті фабрики і заводи?

"Ми не малий бізнес – ми мікробізнес"

На ринку "Буковинський" підприємець Орися Федоряк гріється чаєм із термоса. Її торговельне місце займає площу 2,3 на 1,15 метра, а сплачує за нього жінка 600 гривень. Згідно з новим Податковим кодексом, з 2011 року таке невеличке місце обходитиметься щонайменше у тисячу гривень.

– Про які касові апарати може йтися на ринках, де люди торгують із контейнерів? Взимку температура опускається до -25 °С, а влітку буває до +40 °С. А касовий апарат працює за тем­ператури +5-+25 °С, – каже 55-річна жінка, яка з 1994 року займається підприємницькою діяльністю. – Ми згідні платити більший податок, але вести облік товару через касовий апарат нереально. Усі мої доходи – у залишках товару. Грошей практично не бачу. Що вторгую, те й витрачу на їжу. Ми не малий бізнес – ми мікробізнес. Ми просто заробляємо на шматок хліба. Свого часу нас викинули із заводів. Ми пішли на ринки, бо треба було дітей годувати. Так ми на ринку і залишилися. Маємо таку саму зарплату, як і службовці, які працюють у теплих кабінетах.

Жінки, які торгують поряд, кажуть, якщо дохід від підприємницької діяльності зменшиться до 500 гривень, працювати на ринку припинять.

– У 1990-ті роки "розкрутилися" партійні та комсомольські працівники, бо вони мали доступ до ресурсів. А ми піднімали виробництво і, коли розпався Союз, залишилися ні з чим, – розповідають колишні працівники заводу "Кварц", більшість яких працює на ринку "Буковинський". – Перший заступник губернатора, який працював тільки у партійних структурах і владі, каже: "Скільки можна давати канікул цим підприємцям?" Як він може таке говорити? Ми були змушені піти на ринок, щоб заробити на хліб. Чому ж він не розвинув бізнес, не відкрив завод, щоби ми могли там працювати?
Ольга ГНІДАН

До теми
Влада готова поступитися страйкарям
Представники влади й підприємців узгодили п’ять можливих змін до Податкового кодексу в частині спрощеного оподатковування. За інформацією столичних ЗМІ, домовленості було досягнуто під час зустрічі підприємців із першим віце-прем’єром Андрієм Клюєвим.

 Планують збільшити з 600 до 800 тисяч гривень максимальний щорічний дохід підприємців, які працюють на єдиному податку й використовують касові апарати.

 Планують збільшити із чотирьох до п’яти кількість осіб найманого персоналу, відстрочити на півроку (до 1 липня 2011 року) введення обов’язкового бухгалтерського обліку.

 Буде введено амністію за залишками товару на 1 січня.

 Буде надано право фізичним особам, які працюють на єдиному податку, здавати в оренду житлові й нежитлові приміщення за обов’язкової сплати податку з фізичних осіб.