Польська трагедія

Вшанувати пам’ять загиблих Президента Польщі Лєха Качинського та високих посадовців, чий літак розбився 10 квітня під Смоленськом у Росії, мешканці Чернівців приходять до Польського народного дому, що на вулиці О. Кобилянської, 36. Там ще з суботи горять свічки та покладені квіти біля портрета Лєха Качинського, перев’язаного чорною стрічкою. А вчора ввечері відбулася меса у польському костелі.

"Це велика трагедія – незалежно для якої нації"
Коли кореспонденти "МБ", перебували біля меморіальної стіни Польського народного дому, повз проходила жінка, яка, втираючи сльози, зупинилася біля портрета.

– Я – румунка. Але коли смерть забирає людей, незалежно якої нації – чи української, чи російської, чи польської, шкода, – каже, ледь стримуючи сльози, чернівчанка Олена Жмурчак. – Це дуже велика трагедія для нас усіх.Гадаю, немає жодної нації на землі, яка би не шкодувала за цією втратою. На мою думку, немає людини, яка би сльозинку не зронила у такий час. Про трагедію дізналася одразу. Чоловік подзвонив на роботу та повідомив, що трапилося. Ходили до церкви, запалювали свічки.

Не важливо, до якої церкви йти – католицьку чи православну. Бог один.

– Навіть не вкладається у голові. Неможливо висловити смутку, – каже мешканець Нижніх Станівців Сторожинецького району Петро Сава, який має польське коріння. – Допомагаю своєю роботою. У нас є польський цвинтар. Колись у селі проживали поляки. Коли я приїхав 15 років тому, на його місці були суцільні хащі. За ним ніхто не доглядав, і його хотіли знести. Але я мешкаю у цьому селі і не гоже, щоби він був у такому стані. Тому взявся за його впорядкування.

Голова обласного Товариства польської культури імені Адама Міцкевича, доцент кафедри міжнародних відносин ЧНУ Владислав Струтинський саме повертався з Польщі, коли дізнався про страшну звістку.

– Двадцять хвилин після того, як стало відомо про трагедію, телефонували мої колеги з кафедри, запитували, чи це правда. Потім вже дзвонили колеги з румунського та українського товариств, – розповідає пан Владислав. – Це шок для всіх, а для поляків особливо. У неділю у Польському народному домі відбулися зібрання та молитва. Були представники національних товариств – українці, німці, євреї, румуни. Це людська трагедія. Польща фактично не мала такого трагічного випадку з часів свого відродження – 1918 року. Загинула майже уся політична та культурна еліта Польщі. Навіть під час кривавих битв не було такого, щоби усі керівники були знищені. Хтось залишався. А тут загинули усі. Сумуємо та співчуваємо своїй прабатьківщині. Поїхати до Польщі міг би кожен охочий, проте для відкриття візи потрібно мінімум шість днів.

"Кріпись, польський народе"
У неділю зала Польського народного дому була переповнена. До 20.00 дім був відкритий. Чернівчани приходили з малими дітьми, хрестилися біля меморіальної стіни, запалювали свічки. У Польському народному домі почали вести Книгу пам’яті.

Юрій Макар – доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри міжнародних відносин ЧНУ – залишив такий запис: "Важко і прикро зрозуміти усю глибину трагедії, яка сталася з Польщею, країною мого походження. [...] Неймовірно шкода! [...] Кріпись, польський народе!"

Співчуття також висловили начальник Головного управління освіти та науки Михайло Бауер, голова правління Українського фонду культури в області Валентина Діаковська, головний редактор газети "Буковина" Володимир Михайловський, голова Чернівецької обласної організації Української республіканської партії "Собор" Остап Юрійчук, голова Українського народного дому в Чернівцях Володимир Старик, представник обласного товариства румунської культури імені М. Емінеску Василь Бику, колишній перший заступник губернатора Віктор Павлюк із дружиною Оксаною Івасюк, а також багато студентів, науковців, пересічних мешканців Чернівців.

– Від імені міського голови співчуття висловила Тетяна Татарчук. Також були представники від облдержадміністрації. Телефоном розмовляв із головою обласної ради Іваном Шилепницьким, який теж висловив співчуття, – розповідає Владислав Струтинський. – Усього співчуття письмово висловило близько півсотні чернівчан. Зберемо усі записи та відправимо до польського посольства.

Тиждень розпочали хвилиною мовчання
У селі Стара Красношора Сторожинецького району, де компактно проживає польська громада, після звістки про трагедію відмінили усі розважальні заходи, а на стовпах розклеїли портрети Лєха Качинського з чорною стрічкою.

– Дискотеки відмінили. Розіслали листи зі співчуттям, – каже інженер-землеупорядник сільської ради Старої Красношори Франческа Федюк. – У неділю у нашому костелі було Богослужіння. Також люди молилися у капличці Красноїльська.

Навчальний тиждень у сільській школі розпочали з урочистої лінійки, де хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих під Смоленськом.

– У кутку в школі на польському та українському прапорах вивісили чорні стрічки, – розповідає учитель польської мови у селі Стара Красношора Томаш Калуські. – Від ранку виставили портрет Президента Польщі з чорною стрічкою. Зараз шукаю інформацію та фото в Інтернеті, щоби зробити газету про цю подію. Молилися у костелі. Мої батьки мешкають у Варшаві. У суботу одразу зв’язався з ними. Мама у розпачі, плакала. Заспокоював їх. Батьки ходили молитися до костелу.

– Це шок і для розуму, і для серця. Історія не знала такої трагедії, щоби в одну секунду загинув увесь цвіт нації. Лєх Качинський був другом нашої держави, він був один із тих, хто хотів, щоби Україна увійшла до ЄС. Він говорив про це відверто та щиро. Шкода, що такого друга не стало. Безперечно, шкода усіх людей, адже стільки сімей залишилися без батьків та родини. Їхню скорботу неможливо навіть уявити, – каже Антоніна Тарасова, головний редактор "Газети польської Буковини". – У неділю по польському телебаченню слухала тих представників родин офіцерів, які були поховані у Катині. Родичі офіцерів їхали на урочистості до Катиня, де їх мала зустріти урядова делегація. Дізналися про трагедію у потязі. Вийшло так, що вони 15 годин були у дорозі з цією думкою. Трагедія вже сталася, а вони ще їхали на зустріч із делегацією. Родичі не уявляли, якою буде ця зустріч. Вони вийшли з потяга заплакані та згризені бідою. Настрої у Польщі – жахливі. Маю родину в Ополє та у Вроцлаві. Розмовляла з ними по телефону. Вони пригнічені та шоковані, як і ми всі. Журба і жаль. Тяжко... До Варшави не дістатися. Шляхи – перевантажені. У кожному регіоні – свої заходи. Проводяться вшанування, меси у костьолах. Коли привезли тіло Качинського до Варшави, десятки тисяч людей ночувало на площі перед парламентським палацом, щоби віддати шану. Ніхто спеціально це не організовує. Люди приходять за покликом серця.
Ольга Гнідан

довідка

За даними управління внутрішньої політики ОДА, згідно з переписом населення 2001 року, польська громада Буковини налічує 3367 осіб – 0,3 відсотка усього населення області. Найбільше поляків проживає у Сторожинецькому районі – 1461 особа. Зокрема у Старій Красношорі – близько 400 осіб. У Чернівцях, згідно з переписом 2001 року, проживає 1408 поляків.