«Молимося, щоби нас усиновили обох»

Під час цьогорічної епідемії на грип померла 38-річна чернівчанка, залишивши сиротами трьох дітей. Найстарший 19-річний Олександр поклявся на могилі мами не віддавати нікому молодших брата й сестру, проте поки що не може опікуватися ними.
Зараз п’ятирічний Арсеній і 13-річна Валерія перебувають в обласному дитячому притулку. Діти чекають на прийомних батьків, які могли би забрати їх обох.
Інакше брата й сестру розлучать, а діти надзвичайно прив’язані один до одного.

"Мама була гарною і дуже нас любила"
Із Валерією й Арсенієм ми зустрілися у дитячому притулку. Симпатична спортивної статури дівчинка обіймає братика, ласкаво називає його "Сєнєчкою", а він горнеться до неї. Коли нещодавно хлопчик перебував у лікарні, постійно плакав за сестричкою. Повернувшись до притулку і побачивши її, дуже зрадів. До дітей часто навідується старший брат, який сумує за ними.
Валерія показує сімейний фотоальбом. "Ось наша мама Світлана, – каже тремтячим голосом. – Нещодавно минуло 40 днів, як вона померла. Ми із Сашею ходили на поминки, які справила мамина подруга. Вона була гарною і дуже нас любила. Ми жили вчотирьох в однокімнатній квартирі. Хоча мамі важко було одній виховувати трьох дітей, але вона навіть не думала здавати нас в інтернат. Вона працювала малярем і прибиральницею. Ми майже щонеділі ходили з нею в парк на гойдалки. Мама собі нічого не купувала, але нас одягала гарно. Сама не з’їсть, але ми завжди були нагодовані. На всі ранки мама шила мені пишні сукні, хотіла, щоби я виглядала не гірше за інших дітей. Вона водила мене до школи, коли я була маленькою. Я навчалася у школі №6, займалася спортом, брала участь у різних змаганнях. Мама дуже тішилася цим".
– Ми з Арсенієм молимося, щоби нас удвох забрали в одну сім’ю, – зізнається дівчинка. – Нехай би в прийомних батьків були ще діти, які стали би нашими братами й сестрами. Але щоби вони проживали не дуже далеко від Чернівців. Бо тоді ми не зможемо часто бачитися із Сашею, за яким дуже сумуємо.

Знайшлися родичі, але не захотіли взяти дітей
– У нашому притулку діти можуть перебувати до 90 днів, – поінформувала директор обласного дитячого притулку Жанна ЯНЧУК. – Якщо до того часу не знайдемо для них прийомних батьків, доведеться їх розлучити. Арсенія заберуть до Оршівського будинку дитини, а Валерію – до обласної школи-інтернату. Гадаю, для дітей це буде справжня трагедія, бо вони дуже прив’язані одне до одного. Сестра постійно опікується братиком, який сумує без неї навіть тоді, коли вона йде до школи. До них часто навідується старший брат Саша. Він повнолітній, але забрати дітей додому не має змоги. У нього є значні борги за комунальні послуги, немає постійної роботи. Знайшлися далекі родичі дітей у Київській області. Вони приїжджали до притулку, я зустрічалася з ними. Спочатку ці люди готові були взяти під опіку одразу трьох дітей. Але пізніше повідомили по телефону, що передумали...
– Ми шукаємо для цих дітей прийомну сім’ю, але поки що не знайшли, – розповіла заступник начальника служби у справах дітей міської ради Галина САБАДАШ. – Їхня 38-річна мама померла четвертого листопада цього року під час карантину. Міська влада виділила кошти на похорон. Жінка сама виховувала трьох дітей. У них була однокімнатна квартира на вулиці Червоноармійській, у якій зараз проживає старший син Олександр. Ми розмовляли з дітьми. Вони згідні піти у прийомну сім’ю. Дозвіл на це дає і старший брат. Діти перебуватимуть на повному державному утриманні, матимуть значні пільги. Але поки що ніхто не виявив бажання взяти обох – брата й сестру – під опіку.
Надія БУДНА