додати в закладки
RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець Вхід через ВКонтакте
Головна Здоров'я Тури з Чернівців Весілля Бізнес каталог Блоги Досьє Досьє - відомі люди Чернівців Афіша Фото Відео

Ваше здоров'я » Публікації

Алергійний риніт у дітей: профілактика та лікування

Протягом останніх років у світі спостерігається тенденція до значного зростання алергійної патології.

Протягом останніх років у світі спостерігається тенденція до значного зростання алергійної патології, різноманітних проявів алергійних реакцій і захворювань і існує прогноз, що до середини XXI століття дана патологія стане найпоширенішою серед людства. Значну стурбованість спеціалістів сьогодні зумовлюють респіраторні алергози – алергійні захворювання дихальних шляхів. Першою в контакт з інгаляційними алергенами вступає слизова оболонка носу, що призводить до високої поширеності алергійного риніту. Алергійний риніт не несе в собі небезпеку щодо життя дитини, однак дана патологія не тільки впливає на психічні, фізичні та соціальні аспекти життя хворої дитини, але й морально та фінансово виснажують членів її сім’ї. Саме тому своєчасне виявлення алергійного риніту сприятиме не лише зниженню інвалідизації і підвищенню ефективність лікування, але й уникненню додаткових фінансових витрат сім’ї.

Алергійний риніт – алергійне запалення слизової оболонки порожнини носа, що характеризується закладанням носа, водянистими виділеннями з носу (ринореєю), свербіжем у порожнині носа, чханням. Алергійним ринітом правомірно називати лише ті випадки риніту, в розвитку яких провідну роль має алергія.

При алергійних захворюваннях дихальних шляхів в тому числі, алергійному риніті, основним шляхом проникнення в організм алергенів є інгаляційний. Однак є деякі вікові особливості спектру алергенів, так наприклад, у дітей раннього віку формування дихальної алергії частіше пов'язане з впливом харчових алергенів (коров'яче молоко, овочеві соки та ін), у дошкільнят на перший план виступають побутові алергени, а у більш старших дітей – алергени пилку і рослин, такий алергічний риніт проявляється навесні та влітку.

Зустрічаються два варіанти алергічного риніту:
- цілорічний (хронічний), причина якого – побутові алергени, а симптоми посилюються в осінньо-зимовий період;
- сезонний, який спричиняється пилком рослин, тому його часто називають полінозом.

За клінічними ознаками хронічний алергійний риніт і поліноз розрізнити дуже складно. Діагноз ґрунтується лише на специфічному алергологічному дослідженні. У дітей алергійний риніт дуже рідко буває ізольованим: ушкоджується також слизова оболонка придаткових пазух носа, глотки, гортані, бронхів, слухових труб, а іноді середнього вуха – алергійна риносинусопатія, яка часто поєднується у дитячому віці із бронхіальною астмою, атопічним дерматитом, алергійними ураженнями травного каналу (так звані дермореспіраторний та дермоінтестинальний синдроми).

Одним з основних сприяючих до алергії чинників є спадкова обтяженість за алергійними захворюваннями. Велике значення також мають: алергійний діатез, штучне вигодовування, забруднене повітря, повторні і нераціонально ліковані ГРЗ, харчування консервованими продуктами, хронічні хвороби травного тракту, дисбактеріоз кишечника, шкіри та слизових.

Клінічна картина алергійного риніту характеризується нападами чхання, свербінням у носі (дитина постійно чухає ніс, морщить його, внаслідок чого з'являється поперечна складка вище кінчика носа), нежитю, закладеністю носа, рясним виділенням прозорого секрету з носа. Дитина дихає через рот, з’являються синці під очима. Іноді закладеність носа може бути основним симптомом алергійного риніту, що спричинене набряком слизової оболонки. Одночасно можуть бути почервоніння очей (прояв кон'юнктивіту, більш типово для полінозу), одутлість обличчя, темні кола під очима, головний біль, слабкість, алергійні висипання на шкірі. Підвищення температури зазвичай не буває. ЛОР-лікар при огляді відзначає блідість та набряклість слизової оболонки носа.

Пацієнти з алергійним ринітом зазвичай розподіляються на дві групи: "чхальників" і "блокадників".

Оскільки симптоми алергійного риніту мають схожі ознаки з нежиттю при застуді, то за наявності характерних ознак слід відвідати двох фахівців – алерголога і отоларинголога (ЛОР). Перший підтвердить або виключить алергійну природу недуги, а "вухо-горло-лос" зможе виявити патологію ЛОР органів, якщо така присутня. Діагностика алергійного риніту починається з докладного опитування пацієнта, важливо вияснити наявність алергійних захворювань у інших членів сім'ї, алергійні реакції у самої дитини в минулому, зв'язок початку загострення із сезоном, часом доби, контактом з побутовими (прибирання будинку), епідермальними (гра з тваринами), пилковими (прогулянка в полі, лісі в сезон цвітіння) алергенами, прийом медикаментів, змінами в дієті.

Для підтвердження алергічної природи захворювання здаються наступні аналізи:
• мазок з носа (при аналізі носового вмісту, підвищений вмісту еозинофілів); • загальний аналіз крові на імуноглобулін Е (IgE загальний).

Якщо результати досліджень підтверджують початковий діагноз, то наступним етапом є виявлення алергену. У цьому випадку лікар-алерголог постарається виявити зв'язок певних симптомів з конкретними алергенами, тому може призначити такі обстеження:
- постановку шкірних проб. Цей спосіб діагностики є одним із найбільш економічних та інформативних. Процедура проводиться в спеціально обладнаному кабінеті. Метод достовірний, але має деякі обмеження. Його не можна застосовувати в момент загострення недуги. До того ж є обмеження за віком – не рекомендується використовувати дітям до 4 років. За п'ять діб до процедури необхідно відмовитися від протиалергійних антигістамінних препаратів.
- виявлення специфічних імуноглобулінів Е за допомогою спеціального аналізу крові. Метод є більш зручним, ніж шкірні проби. Аналіз може проводитися на тлі загострення і без скасування протиалергійних засобів. Не протипоказаний дітям з шкірними захворюваннями. Не має обмежень за віком. Значними мінусами є досить дорога вартість дослідження і відносно високий відсоток хибнопозитивних результатів.

Лікування алергічного риніту полягає у дотриманні гіпоалергенної дієти, а також проведення т.зв. елімінаційних заходів (усунення контакту з хатнім пилом, епідермальними алергенами, лікарськими і харчовими алергенами). Основний принцип медикаментозної терапії алергійного риніту – ступеневий підхід до призначення препаратів залежно від тяжкості захворювання.
Безумовно, краще не стикатися і не розбиратися: що це таке – алергійний риніт. Але якщо вже закралася підозра і спостерігаються симптоми захворювання, то треба негайно звернутися до лікаря, який призначить індивідуалізовану діагностику та лікування захворювання.

Матеріал підготували: д. мед. н., професор Колоскова О. К., завідувач кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб БДМУ та к. мед. н Шахова О. О., асистент кафедри, лікар-імунолог дитячий.
0 1035
21-04-2015, 12:00

Теги -
Новини по темі:{related-news}
Новини партнерів:
Погода, Новости, загрузка...
Загрузка...
Чим небезпечний цукровий діабет?
Наталія ПАШКОВСЬКА, завідувач кафедри клінічної імунології, алергології та ендокринології БДМУ
Смачні рецепти