додати в закладки
RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець Вхід через ВКонтакте
Головна Здоров'я Тури з Чернівців Весілля Бізнес каталог Блоги Досьє Досьє - відомі люди Чернівців Афіша Фото Відео

Ваше здоров'я » Публікації

Психосоматичні захворювання шкіри

В останні роки практично кожній людині відоме поняття "психосоматичні захворювання", які спричинені психогенними факторами. Ще в грецькій філософії і медицині була поширеною думка про вплив духовного стану на тіло. Вперше термін "психосоматичний розлад" запропонував в 1818 році лікар Йоганн-Хрістіан Гейнрот (Хейнрот, Heinroth). Цей термін особливо широко почали застосовувати в 20-50-х роках XX століття. В галузі психосоматичної медицини працювали Ф.Александер, С.Джеліфф, Ф.Данбар, Е.Вейсс та інші.
Психосоматичні хвороби шкіри трапляються часто і становлять 14-18% всіх дерматозів. У 21% хворих психотерапевтичних стаціонарів виявляють шкірні симптоми. За даними клінічних спостережень, частота емоційних чин¬ників серед інших причин патології шкіри становить 25-50%, а ефективне лікування майже 40% дерматологічних хворих є неможливим, якщо ігнорувати роль емоційних чинників у розвитку дерматозів.
Шкіра – це орган людського тіла, який завжди доступний для огляду оточуючих, тому будь-які зміни стану шкіри виступає значною психогенною проблемою для пацієнта, навіть з найменшими проявами захворювань шкіри. Водночас, при розвитку психогенних порушень у людини часто виникають зміни шкіри через близькість нервової системи і шкіри у генетичному аспекті. Також при розвитку у людини психогенних порушень чи психологічних захворювань пацієнти спричиняють, часто – неусвідомлено, ушкодження шкіри, які є маркерами їх психогенних розладів.
Психосоматичні захворювання – це захворювання, причинами яких є, більшою мірою, психічні процеси хворого, ніж безпосередньо будь-які фізіологічні причини. Якщо медичне обстеження не може виявити фізичну або органічну причину захворювання, або якщо захворювання є результатом таких емоційних станів як гнів, тривога, депресія тощо, тоді хвороба може бути класифікована як психосоматична. Іншими словами, психосоматичні захворювання – це такі недуги, при яких в стані хвороби перебуває фізичне тіло, але причина криється в глибинах душі людини, а саме в його сприйнятті навколишнього світу, ставлення до людей, подій тощо.
Важливо відзначити, що такі поширені захворювання як псоріаз, кропив'янка, екзема, нейродерміт вважають психосоматичними захворюваннями. Не дивлячись на те, що механізми їх розвитку достатньо складні, мультифакторні (генетичні чинники, імунні, ендокринні, обмінні порушення тощо), більшість дослідників вказують на зв'язок цих хронічних дерматозів із психічними травмами. Водночас при виникненні захворювання виникає характерне для психосоматичного захворювання порочне коло: прояв шкірного захворювання сприяє виникненню емоційних реакцій як на саму хворобу, так і на оточуюче, а емоційні реакції, в свою чергу посилюють шкірні прояви дерматозу.
У дерматологічній практиці все частіше трапляються психогенні артефакти. Виді¬ляють такі види дерматологічних артефактів.
1. Дерматоманії: трихотиломанія (висмикування волосся), оніхофагія
(звичка гризти нігті), невротичні екскоріації.
2. Калічення: симуляція (ушкодження інтактної шкіри з метою якоїсь
вигоди), агравація, патомімії.
3. Психопатії (самоушкодження шкіри у психічно хворих): прикла-дання до шкіри різних подразнювальних речовин та інші ушкодження.
Патомімії (штучні артефакти) — це штучні ушкодження шкіри, які належать до групи психосоматичних розладів. Деякі автори розглядають патомімії в широкому розумінні цього слова і включають сюди всю групу артефактів, самоушкоджень. У вузькому розумінні патомімії—це підгрупа самоушкоджень шкіри у психопатів, які вдаються до них з метою самоза-доволення і вперто заперечують сам факт нанесення цих самоушкоджень. Ураження шкіри при патоміміях порівняно з невротичними екскоріаціями більш глибокі, незвичні, поліморфні й не вкладаються в клінічну картину якогось дерматозу. Описані артефіційні дерматози як прояв міфоманії, коли хворі намага¬ються створити штучну картину хвороби, звернути на себе і на ушкодження увагу лікарів, родичів, співробітників, викликати жалість до себе
Невротичні ескоріації спостерігають у вигляді невротичних "вугрів", найчастіше на обличчі у молодих жінок. Можливі невротичні екскоріації на грудях і розгинальних поверхнях кінцівок, сідницях.
Артефіційний хейліт – розвивається у психопатів при травмуванні губ руками, зубами, смоктальними рухами, постійним облизуванням. Такі хейліти характеризуються сухістю губ, лущенням, утворенням тріщин, кірочок. Перебіг цих хейлітів погіршується під впливом стресових ситуацій і поліп-шується при лікуванні малими транквілізаторами. У випадках тривалого перебігу хейлітів слід виключати атопію (атопічний хейліт), контактну сенсибілізацію, зокрема до харчових алергенів, фотосенсибілізацію тощо.
Трихотиломанія — нестримне бажання висмикувати волосся — прояв-ляється ділянками порідіння волосся або облисінням на волосистій частині голови, бровах, віях. Волосся частково висмикнене, обламане на різних рівнях. Шкіра у вогнищах не змінена. Висмикування волосся здійснюється несвідомо, а в окремих випадках спеціально, але ретельно приховується від стороннього ока. Цей стан слід диференціювати із вогнищевим випаданням волосся, грибковими хворобами (трихофітія, мікроспорія), псевдопеладою.
У хворих із такими патологічними станами спостерігають невротичні симптоми: скарги на головний біль, поганий сон, зниження працездатності, дратівливість, швидку втому.
Як лікувати психосоматичні захворювання безпосередньо залежить від причин їх виникнення, а саме правильному їх визначенні, від самої людини, її бажання бути здоровим і від професіоналізму спеціалістів. Лікування психосоматичних захворювань досить складний процес, який передбачає насамперед взаємодію фахівців різних галузей медицини: психологів, психотерапевтів та вузьких спеціалістів (дерматовенерологів, гастроентерологів, та ін).
Сугестивна терапія вельми сприятливо впливає на емоційну сферу хворих. Треба ненав'язливо в кожному зручному випадку навіювати хворим, що наслідок хвороби буде сприятливим, заспокоювати їх. Це особливо ефек¬тивно у дітей, які добре піддаються сугестії. Використовують і так звану замасковану сугестію, яка полягає в призначенні слабких паліативних серед¬ників, дієти з відповідним налаштуванням хворого на обов'язковий пози¬тивний ефект.
Психотерапія досягає успіху тільки тоді, коли дерматолог зуміє увійти в довіру до пацієнта, збудити віру в авторитет лікаря, в одужання. Навіть сам вигляд лікаря здатний змінити ставлення хворого до своєї хвороби, його самопочуття і навіть перебіг хвороби. Дерматолог має словом впливати на психіку хворого, говорити з пацієнтами неголосно, спокійно, впевнено та проникливо. Також таким хворим рекомендована фізіотерапія, бальнеотерапія, курортотерапія, як профілактика виникнення повторних захворювань.
Хворі на дерматози часто переживають те, що оточуючі можуть уникати їх через побоювання заразитися, що травмує їх психіку, заважаючи одужанню. Тому особливо важливим є інформування оточуючих про незаразність хронічних дерматозів та можливість спілкування з такими пацієнтами.
Таким чином, психосоматика - це захворювання, у тому числі й шкіри, які пов’язані з психогенними переживання й негативними емоціями, тому з метою попередження будь яких захворювань, у тому числі – шкіри, щиро зичимо Вам гарного настрою та позитивних емоцій!

Карвацька Юлія – асистент кафедри дерматовенерології Буковинського державного медичного університету

0 1471
16-10-2014, 12:00

Теги -
Новини по темі:{related-news}
Новини партнерів:
Погода, Новости, загрузка...
Загрузка...
Чим небезпечний цукровий діабет?
Наталія ПАШКОВСЬКА, завідувач кафедри клінічної імунології, алергології та ендокринології БДМУ
Смачні рецепти