Догляд за дитиною за методом "мати-кенгуру" – це нетрадиційний метод догляду за недоношеними новонародженими

Догляд за дитиною за методом "мати-кенгуру" – це нетрадиційний метод догляду за недоношеними новонародженими і/або новонародженими з малою масою тіла при народженні після стабілізації їх стану.

1. Завдання методу "Мати-кенгуру"
• Забезпечити формування тісного психоемоційного зв’язку між матір’ю і дитиною.
• Підвищити частоту та тривалість грудного вигодовування.
• Знизити ризик нозокоміальних інфекцій.
• Сприяти участі родини у виходжуванні дітей з малою масою тіла.
• Забезпечити альтернативний підхід до збереження та підтримки температури тіла дитини.
• Оптимізувати використання обладнання та людських ресурсів при виходжуванні новонароджених з малою масою тіла.

2. Переваги методу "Мати-кенгуру"
• Покращення поведінки дитини: довше періоди спокою, менше плачу, довші періоди глибокого сну.
• Зменшення частоти і важкості епізодів апное.
• Скорочення термінів перебування дітей у лікарні.
• Матері відчувають більшу компетентність, впевненість та відповідальність при кенгуру-догляді за дитиною.

3. Різновиди методу "Мати-кенгуру"
На етапі пологового будинку залежно від терміну гестації та стабільності вітальних функцій: надзвичайно ранній початок у перші хвилини на материнському животі або іншого члена сім’ї у разі терміну гестації вище 34 тижнів вагітності та повній стабілізації стану.
У разі порушеного періоду адаптації може починатися так званий ранній початок у першу добу або години життя після періоду стабілізації в інкубаторі, обстеження та огляду спеціалістів.
Проміжний початок на 5-7 добу життя запропонований, коли стан дитини відносно стабільний або повністю стабільний при допоміжній вентиляції.
Пізній початок розпочинається після декількох тижнів після народження при повній стабілізації стану новонародженого у глибоко недоношених дітей.

Критерії, які визначають готовність матері до використання методу "мати-кенгуру".
• Бажання матері і родини використовувати метод.
• Фізична та психо-емоційна здатність використовувати метод.
• Наявність потрібного одягу для матері і дитини.
• Дотримання санітарно-гігієнічних вимог.
• Ідеальним вважається початок навчання матері індивідуально у материнський палаті або у неонатальному відділенні. Навчання рекомендовано продовжувати в маленьких группах у спеціальних приміщеннях, обладнаних для кенгуру-адаптації.
• Якщо матір не може виходжувати дитину за методом "мати-кенгуру" за станом свого здоров’я або з будь-яких інших причин, виходжувати дитину може батько або хто-небудь з членів родини за згодою матері.

Критерії, які визначають готовність дитини до використання методу "мати-кенгуру".

• Скорегований вік дитини більше 32 тижнів.
• Маса тіла дитини більше 1000 грамів.
• Відносна соматична стабільність.
• Наявність ентерального харчування та встановленої толерантності до їжі.
• Здатність реагувати на зовнішні подразнення та стимуляцію.
• Бажана відсутність постійного внутрішньовенного введення рідини.

Догляд і спостереження за дитиною під час проведення методу "мати-кенгуру":
1) Допомагати вимірювати температуру тіла дитини щонайменше 4 рази на добу, а після стабілізації температури тіла дитини – не рідше 2 разів на добу.
2) Допомагати стежити за станом дитини під час проведення методу "мати-кенгуру" для своєчасного виявлення загрожуючих ознак:
- нерегулярне і неадекватне дихання;
- епізоди апное;
- зниження активності дитини, пригнічення;
- знижений апетит;
- виникнення судом або збудливості;
- діарея;
- часті зригування.
3) Допомагати прикладати дитину до грудей і догодовувати її в разі необхідності альтернативними засобами.
4) Реагувати на будь-яку інформацію від матері про стан дитини.
5) Спостерігати за дитиною в разі короткочасної відсутності матері.

Практичні аспекти впровадження методу "мати-кенгуру

Температура приміщення повинна бути не меншою за 25°С, повинен бути підготовлений інкубатор або ліжко з підігрівом та базове обладнання для реанімації: мішок з маскою у разі необхідності. Необхідно підготувати кусок м’якої тканини або спеціальну "сумку" для підтримки дитини в позиції "кенгуру". Необхідно одягнути на дитину шапочку, шкарпетки, памперс та додатково одягнути на дитину сорочку, але її не застібати.

Метод "мати-кенгуру" можна використовувати вдома.

Підготувала доцент кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб БДМУ Колюбакіна Л. В.