Приблизно на 80% ризик розвитку шизофренії зумовлений спадковістю.
Але фахівці тривалий час вагалися сказати, які саме гени винні в цьому. Причина в тому, що шизофренія – не одне захворювання, а цілий набір з восьми різних відхилень. Кожне відхилення має свої симптоми, розповідає The Hindu з посиланням на дослідження медшколи Університету Вашингтона.
Експерти перевірили генетичний фактор відносно більше 4000 осіб із шизофренією. Це дозволило виділити окремі генетичні кластери, які співвідносяться з 8 складовими шизофренії. Генетичні відмінності у хворих і здорових людей зіставляли з індивідуальними симптомами. У підсумку було досліджено майже 70 тис. зон в геномі, де опинився змінений всього один елемент в ДНК (однонуклеотидний поліморфізм). Саме поліморфізми потрапили в центр уваги. Саме їх взаємодія давала розвиток шизофренії.
У деяких пацієнтів з галюцинаціями або маренням певні генетичні особливості чітко співвідносилися з симптоматикою. І ці взаємодії всередині генома стояли за 95% ризику шизофренії. А ось варіації ДНК, що дають дезорганізовані поведінку і мову, пов'язувалися зі 100% ризику шизофренії. Таким чином за наявності комплексу симптомів і, отже, генетичних особливостей уникнути розвитку шизофренії просто неможливо.