«Між прийомами їжі не має бути тривалих перерв»

Наталія ПАШКОВСЬКА, завідувач кафедри клінічної імунології, алергології та ендокринології БДМУ:
– Гіпоглікемія – це патологічний стан, коли концентрація глюкози в крові нижче нижньої межі норми (3,3 ммоль/л). Як правило, клінічні прояви гіпоглікемії починаються після зниження рівня глюкози нижче 3,0 ммоль/л. Але гіпоглікемічний стан може також виникнути, якщо високий рівень цукру в крові швидко понизився до нормальних величин. Частіше виникає у хворих на цукровий діабет 1-го типу.
Причиною гіпоглікемії може бути, з одного боку, передозування цукрознижувальних препаратів (частіше інсуліну, але буває й внаслідок застосування таблетованих цукрознижувальних препаратів), з іншого – недостатня кількість вуглеводів у раціоні або пропуск прийому їжі пацієнтом, який отримує цукрознижувальну терапію. Ще одна причина гіпоглікемії – надмірне фізичне навантаження, при якому потреба в інсуліні зменшується. До різкого падіння рівня глюкози крові також може призвести прийом алкоголю. Річ у тім, що спирт блокує вироблення глюкози печінкою, де вона зберігається як "запас енергії". При вживанні алкоголю рівень глюкози крові зазвичай знижується не відразу, а може раптово впасти через кілька годин та більше й викликати стан гіпоглікемії. Найбільш небезпечно, якщо подібний стан настає вночі або під ранок, коли перші ознаки гіпоглікемії залишаються непоміченими, і хворий може впасти в кому.
Зниження рівня цукру в крові викликає розлад функцій багатьох систем організму. Особливо чутливий щодо цього головний мозок, для якого глюкоза є основним джерелом енергії. Мозок реагує на пониження рівня цукру в крові і через нервову систему надсилає сигнал у надниркові залози, які у відповідь виділяють адреналін, що сприяє перетворенню глікогену на глюкозу (компенсаторна реакція).
Гіпоглікемічний стан зазвичай проявляється відчуттям голоду, онімінням язика, губ, двоїнням в очах, пітливістю, емоційним збудженням, тремтінням кінцівок. Внаслідок викиду адреналіну виникає серцебиття, підвищення артеріального тиску, розширення зіниць. Енергетичне голодування мозкових клітин спричиняє дратівливість, порушення пам’яті, сонливість, апатію, неадекватність мови та вчинків, можливе мимовільне сечовипускання. Нерідко прояви гіпоглікемії нагадують стан алкогольного сп’яніння, внаслідок чого оточуючі не поспішають надати хворому допомогу. При глибокій гіпоглікемії виникають патологічні рефлекси, судоми, вслід за тим – кома, яка може ускладнитись інсультом, інфарктом міокарда, набряком мозку. За відсутності адекватної допомоги гіпоглікемія може мати фатальні наслідки.
Симптоми гіпоглікемії зазвичай зникають протягом кількох хвилин після вживання глюкози в будь-якій формі – чаю або води з кількома столовими ложками цукру, фруктового соку, таблеток глюкози, будь-яких інших солодощів. При цьому рекомендується вживати цукор в поєднанні з їжею, що містить вуглеводи, які більш повільно всмоктуються (наприклад, хліб або печиво) для попередження подальших гіпоглікемічних реакцій. Якщо гіпоглікемія тяжка, пацієнт непритомний і прийом цукру через рот неможливий, глюкозу вводять внутрішньовенно. Хворим, схильним до тяжких епізодів гіпоглікемії, рекомендується про всяк випадок мати при собі глюкагон (гормон, що стимулює вироблення глюкози із глікогену), ін’єкція якого зазвичай відновлює вміст глюкози в крові впродовж 5-15 хвилин.
Профілактика гіпоглікемії полягає у раціональному лікуванні цукрового діабету (адекватному підборі доз) та правильному харчуванні. Не повинно бути тривалих перерв між прийомами їжі, у раціоні має бути достатня кількість складних вуглеводів. У разі запланованого надмірного фізичного навантаження необхідно заздалегідь зменшити дозу цукрознижувальних препаратів. Всім пацієнтам при собі варто мати будь-який документ (картку, пам’ятку), що засвідчує наявність діабету, щоб у разі виникнення непритомного стану оточуючі змогли вчасно надати невідкладну допомогу.