Наталія ПАШКОВСЬКА, завідувач кафедри клінічної імунології, алергології та ендокринології БДМУ:
– Провідне значення в лікуванні цукрового діабету належить раціональному харчуванню. Проте підходи до дієти у випадку діабету 1-го або 2-го типу є різними.
При цукровому діабеті 1-го типу рекомендується багаторазовий прийом невеликих об’ємів їжі протягом доби (що знижує амплітуду коливання рівня глюкози в крові). На практиці для зручності розрахунку дієти використовують систему хлібних одиниць. Хлібна одиниця – своєрідна "мірна ложка", якою користуються, розраховуючи добову кількість вуглеводів. Відомо, що одна хлібна одиниця дорівнює 12 г вуглеводів і еквівалентна одному шматку (20 г) білого хліба. Добова потреба людини у вуглеводах становить 18-25 хлібних одиниць (залежно від фізичного навантаження). Їх доцільно розділити на шість прийомів їжі. На сніданок, обід і вечерю рекомендують приймати 3-5 хлібних одиниць, полуденок та підвечірок – по 1-2 хлібні одиниці. Більшу частину вуглеводів треба спожити в першій половині дня. Відповідно до кількості хлібних одиниць, яку збирається спожити пацієнт, розраховується доза інсуліну короткої дії, який вводиться перед основними прийомами їжі. Це дозволяє "нейтралізувати" глюкозу, яка надходить в організм. Існують спеціальні таблиці, в яких позначено, яка кількість того чи іншого продукту відповідає одній хлібній одиниці, завдяки чому пацієнт може самостійно не тільки складати власний денний раціон, а й грамотно замінювати продукти (наприклад, в межах однієї хлібної одиниці замінити 20 г білого хліба на 35 г чорного, або на 350 г капустяного салату з рослинною олією).
При діабеті 2-го типу раціональне харчування спрямоване насамперед на нормалізацію маси тіла. Дієта повинна бути низькокалорійною, із обмеженням споживання жирів, у першу чергу, тваринного походження. Оптимальним є багаторазовий прийом їжі дрібними порціями. Хлібні одиниці підраховувати не потрібно, водночас, як і при діабеті 1-го типу, необхідно уникати легкозасвоюваних вуглеводів. Справа в тому, що для нормалізації обміну речовин дуже важливо, аби надходження цукру в кров було повільним, а не стрімким. Якщо продукти викликають швидкий і значний стрибок рівня глюкози в крові, підшлунковій залозі доводиться у відповідь виробляти надто багато інсуліну, який, у свою чергу, посилює відкладання жиру в організмі. Крім того, внаслідок цього відбувається швидке падіння рівня глюкози, що викликає відчуття голоду, і людина змушена додатково приймати їжу.
З огляду на це необхідно враховувати глікемічний індекс продуктів – умовний показник, який відбиває, з якою швидкістю та чи інша їжа розщеплюється в організмі і перетворюється на глюкозу. Розроблені спеціальні таблиці, в яких зазначаються глікемічні індекси для більшості продуктів харчування. Індекс самої глюкози дорівнює 100% (наприклад, для булки з пшеничного борошна – 90-95%, картопляного пюре – 85%, білого рису – 70-80%, вареної квасолі – 30%, капусти, огірків, помідорів, кабачків, баклажанів, цибулі – до 15%). Продукти з низьким глікемічним індексом повільніше постачають в організм глюкозу, тому інсулін виробляється поступово. Людина залишаєтеся ситою набагато довше, що дозволяє організму використовувати для виробництва енергії жир, а не глюкозу і, отже, нормалізувати масу тіла. Харчові компоненти з глікемічним індексом до 15% глюкозу крові практично не підвищують. Володіючи зазначеною інформацією, можна самостійно підбирати продукти для правильного харчування.
