Наталія ПАШКОВСЬКА, завідувач кафедри клінічної імунології, алергології та ендокринології БДМУ:
– Цукровий діабет належить до тих захворювань, контролювати які потрібно безперервно. Самоконтроль діабету полягає насамперед у регулярній перевірці показників вуглеводного обміну. Інакше пацієнт нагадує "корабель, що пливе у морі без карти і компаса". Справа у тому, що більшість хворих на діабет не здатні відчувати перепади цукру, а тривала декомпенсація спричинює стрімке прогресування ускладнень захворювання. Нині пацієнти мають можливість практично самостійно здійснювати основні аналізи завдяки індивідуальним засобам самоконтролю, зокрема глюкометрам, тест-смужкам для визначення рівня глюкози та ацетону в сечі тощо. Зупинимося на основних аналізах.
Глюкоза крові. Для визначення рівня глюкози натще увечері напередодні пацієнт не повинен їсти пізніше 22.00 (тобто "голодний" період повинен складати не менше 8-12 годин). Вранці не можна нічого їсти та пити (тільки воду), не приймати лікарські засоби. За підозри на порушення толерантності до вуглеводів (прихований діабет) визначають рівень глюкози натще й через дві години після прийому 75 г глюкози, розчиненої у 200 мл води.
Пацієнти, у яких уже діагностовано цукровий діабет, для оцінки ефективності призначеного лікування повинні перевіряти рівень глюкози в крові впродовж доби (глікемічний профіль). Так, хворі на цукровий діабет типу 1, а також пацієнти з діабетом типу 2, які отримують багаторазові ін’єкції інсуліну, повинні перевіряти рівень глюкози крові щодня перед кожним основним прийомом їжі і перед сном (4 рази на день), а також періодично (оптимально  не менше, ніж двічі на тиждень)  через 2 години після їди. Хворі на цукровий діабет 2-го типу на дієті, цукрознижувальних таблетках та/або 1-2 ін’єкціях інсуліну повинні перевіряти рівень глюкози крові 4 рази на день (перед кожним прийомом їжі і перед сном) до стабілізації цього показника, далі  щодня 1-2 рази на день (натще й через 2 години після їди, періодично  перед сном). В ідеалі 1-2 рази на тиждень визначається повний глікемічний профіль (вимірювання рівня глюкози в крові протягом дня натще, перед їжею, через 2 години після їди та перед сном). Також обов’язково необхідно перевірити рівень глюкози в крові при підозрі на гіпоглікемію, під час фізичного навантаження, при застуді, стресі, зміні лікування.
Аналіз крові на глікований гемоглобін. Це фракція зв’язаного з глюкозою гемоглобіну, період напівжиття якого становить до 3-х місяців, що дозволяє оцінити стан вуглеводного обміну за цей проміжок часу й об’єктивно показує, наскільки правильно пацієнт виконує лікарські рекомендації. Доведено, що мінімальний ризик виникнення ускладнень діабету при рівні глюкованого гемоглобіну нижче 6,5%. Хворим на цукровий діабет типу 1 та пацієнтам з діабетом типу 2 на інсулінотерапії цей показник оптимально визначати кожні 3 місяці, решті – двічі на рік.
Глюкоза сечі. Досліджується в добовій сечі (збирають протягом 24 годин). Визначають об’єм зібраної сечі, добре її перемішують і відливають порцію 50-100 мл у контейнер для доставки в лабораторію. На етикетці необхідно позначити весь загальний об’єм сечі за добу.
Ацетон сечі. Поява ацетону в сечі хворого на цукровий діабет є дуже загрозливою ознакою, що вказує на необхідність проведення інтенсивної терапії.
Також для діагностики цукрового діабету визначають рівень інсуліну та С-пептиду (складова попередника інсуліну проінсуліну).
Для вчасної діагностики діабетичного ураження нирок (нефропатії) необхідно періодично перевіряти рівень альбумінів у сечі (мікроальбумінурію), за необхідності пройти обстеження у нефролога; патологічних змін з боку сітківки ока (ретинопатії)  отримати консультацію окуліста; нервової системи (нейропатії) – невролога; периферичних судин (агіопатії)  судинного хірурга; синдрому діабетичної стопи – подолога. Хворі на цукровий діабет також повинні постійно контролювати артеріальний тиск, рівень ліпідів крові, за необхідності пройти обстеження у кардіолога.