Останні два тижні гули, немов вулики, чи не всі українські села. Люди збиралися, обговорювали, сперечалися. Безнадійно мовчали – тільки де-не-де. Бо поступово почали дізнаватися, яке територіальне майбутнє заготовили їм обласні чиновники.
В ідеалі адміністративна реформа, через яку давно пройшла Європа і яка дуже радить швидко зробити це Україні, має добровільний характер. Щоб люди самі визначили можливості своїх громад і самі вирішували, навколо кого об'єднатися. От тільки українці побоюються, що таке "добровільне" об'єднання може стати напівпримусовим.
То хто ж і як визначає, де і якого розміру створювати громаду та чи не зникнуть у результаті села взагалі, ідеться в сюжеті програми ТСН.Тиждень.
Читайте: Чернівецьку область ліквідовувати не будуть, - Кабмін
Влада прийняла закон про добровільне об'єднання і закликала згуртувати села в громади, бо адміністративно-територіальна реформа – на часі. У багатьох областях уже навіть нові межі почали малювати, от тільки не з усіма узгодили. І тут здійнялося – галас, суперечки і страхи. Мовляв, величезні громади не дадуть змогу вижити маленькому селу. До того ж сільської ради не буде, та й школу можуть закрити.
Отже, адмінцентром громади (що прийде на зміну району) може бути місто і село з розвиненою інфраструктурою, яке розташоване ніби в центрі кола з радіусом 20 кілометрів. Селищні ради зникнуть зовсім, але в селі з'явиться староста, що одночасно буде депутатом у раді громади.
Головне, що в таких громадах гроші лишатимуться на місцях. А це 5% акцизного податку, 60% податку на доходи фізичних осіб, 100% на прибуток підприємств комунальної форми власності, 25% екологічного податку, 100% єдиного податку, а також державне мито, туристичний збір, оренда за використання водойм, рента за користування надрами.
А поки селяни по всій країні будуть вирішувати, які громади формувати, виявиться, що карта давно затверджена. Бо згідно з урядовим планом, останній день формування нової карти України був 31 травня.
