14 жовтня православні відзначають одне з 12 найбільших християнських свят – Покрови Пресвятої Богородиці.
У народі кажуть: "Покрова накриває траву листям, землю – снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем". У деяких буковинських селах досі дотримуються давньої народної традиції справляти весілля після Покрови.
Українські козаки вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали своєю заступницею і покровителькою. В цей день відбувалися вибори нового отамана. На Запоріжжі навіть була церква Святої Покрови. З недавніх пір свято Покрови вiдзначається ще й як день українського козацтва.
Пресвяту Богородицю вважали покровителькою шлюбів. Як розповіла 80-літня чернівчанка Марія Козак, колись від Покрови починався сезон сватання та весіль, який закінчувався за два тижні до Пилипівського посту. "Дівчата, які хотіли вийти заміж, йшли на Покрову до церкви молитися і просити у Богородиці гарного чоловіка, – каже жінка. – Вони примовляли: "Свята Покрівонько, покрий мені голівоньку". До того часу вже все зробили на городі. Після Покрови жінки збиралися на вечорниці: ткали, вишивали".
Свято Покрови знаменує засинання природи та підготовку до зими. Народне прислів’я гласить: "Прийшла Покрова – на дереві голо".
Старі люди на Покрову упродовж усього дня спостерігали за погодою: якщо з півдня дув вітер, зима буде теплою, якщо з півночі – холодною, із заходу – сніжною. Якщо на Покрову листя з вишень не опало, зима буде теплою. Якщо цього дня сніг не випав, то його не буде і в листопаді.
У народній творчості є чимало прикмет, пов’язаних зі святом Покрови:
*Коли на Покрову вітер, то і весна буде вітряна.
*Якщо до Покрови журавлі не відлетіли, то зима настане поволі.
