Публічні справи проти хабарників можуть на деякий час зупинити дрібних корупціонерів, але на топ-ешелон вони не мають жодного впливу
Таку думку висловив президент організації Transparency International в Україні Олексій Хмара, пише "Тиждень".
"Хабарники – це в основному великі циніки, люди, "що дорвалися", які, як правило, багато досягли у незаконний спосіб. Зазвичай топ-ешелон не зважає на думку соціуму, тому показові затримання, як справа Мельника, не чинить на них жодного впливу. Натомість на риб-корупціонерів подрібніше – публічні справи справляють сильніше враження", – вважає Хмара.
На його думку, показові затримання хабарників, судові процеси над ними, не здатні зменшити кількість потенційних корупціонерів.
"Я не вірю в ініціативи влади, у їхні показові справи, коли корупціонера спіймали на камеру, одягнули на нього наручники, адже всі прекрасно розуміють, що великих риб зловили не через те, що вони – корупціонери, а через те, що вони стали незручними для системи. І ці публічні акції – лише спосіб зведення рахунків із невигідними опонентами, це інструмент викреслення людини чи інституції із легальної системи корупційного життя", – зазначив Хмара.
За його словами, це може породжувати тільки "банальний, персональний страх у хабарника – і він передусім породжений тим, що подумають про нього люди з повноваженнями".
Також Хмара зазначив, що "журналістські розслідування впливають на рівень корупції, але дуже тимчасово".
"Журналісти у своїх матеріалах розкривають уже існуючі схеми й інколи навіть їх ламають. Але це має ефект приблизно на півроку, адже потім корупціонери малюють нові схеми й починають їх використовувати", – пояснив він.
Разом з тим діяльність громадських активістів є більш ефективною, але й потребує більше часу.
