Показові справи проти хабарників справляють враження лише на дрібну "рибу"

Публічні справи проти хабарників можуть на деякий час зупинити дрібних корупціонерів, але на топ-ешелон вони не мають жодного впливу

Таку думку висловив президент організації Transparency International в Україні Олексій Хмара, пише "Тиждень".

"Хабарники – це в основному великі циніки, люди, "що дорвалися", які, як правило, багато досягли у незаконний спосіб. Зазвичай топ-ешелон не зважає на думку соціуму, тому показові затримання, як справа Мельника, не чинить на них жодного впливу. Натомість на риб-корупціонерів подрібніше – публічні справи справляють сильніше враження", – вважає Хмара.

На його думку, показові затримання хабарників, судові процеси над ними, не здатні зменшити кількість потенційних корупціонерів.

"Я не вірю в ініціативи влади, у їхні показові справи, коли корупціонера спіймали на камеру, одягнули на нього наручники, адже всі прекрасно розуміють, що великих риб зловили не через те, що вони – корупціонери, а через те, що вони стали незручними для системи. І ці публічні акції – лише спосіб зведення рахунків із невигідними опонентами, це інструмент викреслення людини чи інституції із легальної системи корупційного життя", – зазначив Хмара.

За його словами, це може породжувати тільки "банальний, персональний страх у хабарника – і він передусім породжений тим, що подумають про нього люди з повноваженнями".

Також Хмара зазначив, що "журналістські розслідування впливають на рівень корупції, але дуже тимчасово".

"Журналісти у своїх матеріалах розкривають уже існуючі схеми й інколи навіть їх ламають. Але це має ефект приблизно на півроку, адже потім корупціонери малюють нові схеми й починають їх використовувати", – пояснив він.

Разом з тим діяльність громадських активістів є більш ефективною, але й потребує більше часу.