"Інтер" продали в міцні обійми влади?

Олігарх Дмитро Фірташ став власником медіа-холдингу Валерія Хорошковського, куди входить головна "кнопка" країни – канал "Інтер".

Також під контроль олігарха, пов’язаного з Буковиною, потрапляють канали "Інтер+", Enter Film, "Піксель", К1, К2, "Мега", НТН і "MTV-Україна".

Угоду вже назвали наймасштабнішою в історії українського медіаринку. Сторони заявили про суму 2,5 мільярда доларів.

"В обставинах, які склалися, не маю можливості забезпечувати подальший розвиток групи, і саме ці обставини стали головним мотивом для продажу", – прокоментував Валерій ХОРОШКОВСЬКИЙ рішення про продаж телеканалу "Інтер".

Експерти медіа пов’язують продаж з інформаційною політикою каналу: останнім часом на "Інтері" критикували владу, а сам Хорошковський, не потрапивши до уряду, виступав із критикою прем’єр-міністра Миколи Азарова.

– Впевнена, що Валерія Хорошковського змусили продати телеканал, – заявила в ефірі телеканалу ТВі шеф-редактор "Телекритики" Наталія ЛИГАЧОВА. – Чому саме зараз? Тому що приблизно з кінця жовтня "Інтер" почав змінювати редакційну політику в бік більшої збалансованості, плюралізму. Коли Хорошковський не ввійшов у новий склад уряду, він ще більше змінив редакційну політику, створили редакційну раду, до якої ввійшли громадські діячі. Гадаю, це не влаштовувало найближче оточення президента і партнерів із відомої трійки "Хорошковський – Льовочкін – Фірташ". І його змусили продати канал.

"Інтер" знову перейде до старого попереднього формату, яким ми звикли його бачити. Він буде лояльним до влади, сервільним до уряду, без збалансованості, без плюралізму, без жорсткої критики. Гадаю, все повернеться "на круги своя". Для медіа-простору, вважаю, це втрата. Тому що зміна редакційної політики найбільшого каналу країни мала б значний вплив на зміну всього телепростору.

Та деякі експерти основною причиною продажу вважають не політичні гоніння Хорошковського, а фінансову складову. Також припускають, що фактичним власником може виявитись зовсім не Дмитро Фірташ.

– Не вважаю, що Хорошковського хтось "притиснув" і угода із Фірташем стала кроком від безвиході, – переконаний політолог, медіаексперт Артем БІДЕНКО. – Отримати таку суму за групу "Інтер" – фантастичне везіння. Достеменно оцінити справжню вартість групи "Інтер" не можу, бо не володію всією інформацією. Але, аналізуючи інформацію, яка є "нагорі", можна говорити про реальну вартість у межах 800 мільйонів доларів. Дуже сумніваюся, що ці гроші, 2,5 мільярда доларів, існують і ситуація з продажем має стосунок до політичних речей. Це чисто економічний гешефт, де група "Інтер" має найменше значення. Уявімо: у людини є проблеми, її виштовхують з України, ходять чутки, що він виїхав за межі країни. При всьому цьому людина продає свої активи і називає суму продажу, яка в чотири рази вища, ніж вартість цих активів. Як таке може бути? До того ж, є момент, що критика уряду – аж ніяк не критика президента. Дуже багато людей в оточенні Хорошковського дозволяє собі критикувати Азарова, але всі лояльні до президента. Тобто критика від Хорошковського на адресу Азарова аж ніяк не значить, що Хорошковський переслідуваним в Україні. До грошей. Ми ж розуміємо, що це не гроші, передані від Фірташа Хорошковському. Ані Фірташ не має таких грошей, ані "Інтер" не коштує їх. Ми не можемо трактувати продаж. Але зрозуміло одне: Хорошковський не є переслідуваною людиною.

– Яка роль Дмитра Фірташа у цій ситуації і чи зміниться редакційна політика на "Інтері"?

– "Інтер" – один із двох найбільших каналів, тому змушений прислухатися до позиції влади. Редакційна політика не змінюватиметься. Кроки вправо-вліво – суворо регламентовані навіть нині. Стосовно пана Фірташа, складно щось сказати. Але є відчуття, що він не остання людина в певній ланці, яка існує у цій ситуації. Можливо, він лише посередник між вищими щаблями.

– Навіщо цій угоді така публічність?

– Власне, у цій публічності й прихований якийсь таємний сенс, бо, як правило, великі гроші люблять тишу. У цій ситуації це більше нагадує вихваляння: "Гляньте, як вигідно я продав!" Або сигнал "Бачите, який я вірний і відданий комусь "нагорі", що мені дозволяють продавати аж за такі суми". (Михайло Салітра)