Проект нового Трудового кодексу України, який уже пройшов перше читання і намічений на затвердження в 2013 році, передбачає низку нововведень, які ігнорують право людини не тільки на відпочинок, але і охорону здоров'я.
Найбільше експертів обурили норми про збільшення тривалості робочого дня з 8 до 12 годин і скорочення часу на відпочинок між змінами до 12 годин, повідомляє tsn.ua із посиланням на "Дзеркало тижня".
"Стаття 143 МКУ дозволяє встановити фактично необмежену тривалість робочого дня і тижня. Найбільше дискусій у наукових колах викликав теза про збільшення робочого часу з нинішніх 40 годин в тиждень до 48", - розповів директор Інституту праці НАМН України, академік Юрій Кундієв.
"Робочий день у будь-якій компанії може бути продовжений до 12 годин, а при наявності достатніх підстав" - і більше. Зловживання можуть бути спровоковані тим, що вичерпний перелік таких підстав не надається", - зазначив учений. Єдина "поступка" від законодавців полягає в тому, що продовження робочого дня можливо тільки за письмовою згодою того, хто працює. Але, на думку фахівців, це просто "фількіна грамота".
"Нехай спробує не погодитися! В умовах безробіття таке уточнення сприймається як насмішка", - обурений Кундієв. Наукові експерти переконані, що ці статті законопроекту несуть пряму загрозу здоров'ю людей. Ще засновник російської школи фізіологів Іван Сєченов звернув увагу на те, що оптимальне співвідношення в циклі "робота-відпочинок" природою закладено в роботі серця людини.
"Тривалість систоли та діастоли зазвичай мають співвідношення 1:2. При такому ритмі серце працює практично без перевтоми протягом всього життя людини. Це співвідношення, аппроксимоване на 24-годинний цикл життя, дає підстави вважати фізіологічно обґрунтованою саме восьмигодинну тривалість робочого часу протягом доби. Таким чином, восьмигодинний робочий день став основною вимогою у відстоюванні прав трудящих", - пояснив Кундієв.
Експерти, правозахисники, профспілкові діячі стверджують, що проект Трудового кодексу не погоджували з громадськими організаціями, не було проведено жодного публічного обговорення, презентації або дискусії. Проект так і не представили на розгляд Міжнародної організації праці. Незважаючи на це, він вже готовий до другого читання.
