На сьогоднішній день монополізація економіки та жахливі умови для розвитку бізнесу - як вітчизняного, так і іноземного - призвели до технологічної відсталості країни та низького попиту на робочу силу. І, як наслідок, до рідкого для Європи явища - бідності працюючих громадян.
Людмила Черенько, експерт Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ, підкреслює, що ганебний факт, коли в категорію злиднів попадають не безробітні, а важко працюючі, абсолютно унікальний.
"Ніде, крім країн Африки, подібного немає", - обурюється фахівець, пише журнал "Кореспондент".
Навіть попри те, що в Україні працюють компанії з іноземним капіталом та інвестиціями, своїм українським трудягам вони платять в рази менше, ніж працівникам на аналогічній роботі у Європі. Для цього є ціла низка причин. Головна - українці погоджуються на практично безкоштовну працю через дефіцит робочих місць, який виник внаслідок скорочення ділової активності. Друга причина - високий фіскальний тиск на фонд заробітної плати. В Україні він, наприклад, удвічі вищий, ніж у Німеччині. Третя причина - низька продуктивність праці і технічна відсталість підприємств. Це формує маленьку долю зарплати у собівартості продукції. Четверта причина, за словами глави Комітету економістів України Андрія Новака, - низький рівень мінімальної зарплати.
Видання наводить яскравий приклад: Чернівецька швейна фабрика "Арніка" шиє для вимогливих європейських модниць білизну. Замовник українців - всесвітньо відомий німецький бренд Triumph International.
Потрапити на найбільш грошовий ринок світу - велика удача, пише журнал, проте зазначає, що навіть такі сприятливі обставини не дуже-то відбиваються на добробуті чернівецьких швачок.
У середньому кожна із 300 робітниць отримує близько 2 тис. грн, тобто на третину нижче від середньостатистичної зарплати в країні. Така сумна картина склалася по всьому периметру України.
"Приватний бізнес орієнтується на офіційний показник мінімальної оплати праці (1143 грн). Це стосується навіть дуже успішних компаній", - каже експерт.
Наслідком усіх цих факторів є середня зарплата по країні на рівні 3,1 тис. грн. Це втричі менше, ніж у сусідніх Польщі та Словаччині.
Крім того, цей показник також не відповідає реальності. Якщо із підрахунку середньоарифметичної зарплати прибрати непропорційно високі доходи топ-менеджерів великих компаній, то, на думку колишнього заступника міністра соцполітики Павла Розенка, середній дохід українця опуститься до 2,4 тис. грн.
У Європі, крім України і Молдови, вже не залишилось країн з такими принизливо низькими і дуже поширеними зарплатами для працюючих людей.
