Конфлікт між міністром оборони України, Русланом Умєровим і головою Агенції оборонних закупівель Мариною Безруковою, загрожує стабільності постачання зброї до Збройних Сил України. Рішення Умєрова про розірвання контракту з Безрукової викликало спротив і нині порушує питання про можливі наслідки для оборонної стратегії країни в умовах повномасштабної війни з Росією.
Про це пише видання "Букви" з посиланням на "New York Times".
Суперечка між Умєровим та Безруковою набула загрозливого масштабу, виливаючись у відкритий конфлікт. У понеділок Безрукова заявила, що залишається на посаді, попри наміри міністра не продовжити її контракт, аргументуючи рішення “незадовільними” результатами роботи агентства.
Глава Міноборони заявив, що, мовляв, агентство не справляється з постачанням амуніції на фронт, а також було втягнуте в “політичні ігри”. У відповідь, Безрукова заявила, що її контракт продовжений наглядовою радою агентства, і що рішення Умєрова не має законних підстав.
Зауважимо, агентство створили для забезпечення прозорості та ефективності у процесі закупівель зброї для Збройних Сил України. За минулий рік агентство закупило озброєння на понад 7 мільярдів доларів, і стало важливим партнером для західних союзників, котрі направляють фінансову допомогу Україні на підтримку оборонних зусиль.
У NYT повідомили, що у Києві 27 січня західні дипломати вже зустрілися з представниками уряду та агентства, щоб обговорити ситуацію із закупівлями. Тим часом голова антикорупційного комітету українського парламенту закликав Умєрова піти у відставку.
У Міноборони України не відповіли на запит про коментар. Також автори назвали малоймовірним, що міністр піде у відставку, оскільки “Зеленський поки що не критикував” його дії.
Зауважується, що це не перший випадок, коли український уряд намагається усунути посадовців, відповідальних за реформування державних установ, деякі зусилля яких спричинили внутрішні тертя. Зокрема, у газеті нагадали, що минулого року, наприклад, Олександра Кубракова звільнили з посади міністра інфраструктури “з незрозумілих причин”.
Однак, додає автор, спроба звільнити пані Безрукову відбувається в той момент, коли Україна намагається надіслати достатньо зброї військам на фронті та постає перед ризиком втрати життєво важливих постачань озброєння від ключового союзника — Сполучених Штатів.
Нині питання реформ в агентстві набувають критичного значення на тлі затримок постачання і необхідності зміцнення довіри серед західних партнерів, зокрема, американських республіканців, які висловлювали занепокоєння через корупцію в Україні.
"Те, що робить міністр Умеров, — це саботування нашої обороноздатності та нашої здатності зберегти довіру наших міжнародних партнерів щодо закупівель зброї", — заявила Дарія Каленюк, виконавча директорка Українського центру протидії корупції.
Умєров, своєю чергою, зазначив, що агентство не виконувало обов’язків стосовно своєчасного постачання озброєнь, і звинуватив в політичних іграх та витоках інформації. Конкретних прикладів він не навів.
Однак критики вказують, що реформа закупівель зброї, ініційована Безруковою, сприяла значному скороченню участі посередників, що дозволило зменшити корупційні ризики в оборонній сфері. Зокрема, за словами Безрукової, відомство скоротило частку українських посередників у закупівлях з 81% у 2023 році до лише 12% минулого року.
Статут, з яким ознайомився The New York Times, дозволяє Міністерству оборони звільнити будь-якого посадовця відомства “у разі виявлення існуючих або потенційних загроз національній безпеці України”. Тож, пише автор, залишається незрозумілим, на яких “законних підставах” Умєров вирішив звільнити пані Безрукову.
У NYT нагадали, що оскільки західні партнери, особливо європейські, не можуть постачати всю необхідну Україні зброю, агентство допомогло запровадити ініціативу, котра використовує західні кошти для оплати контрактів, підписаних із місцевими виробниками зброї. Міністерство оборони повідомило, що минулого року за допомогою цього нового механізму виробили зброї на понад півмільярда доларів.
"Зрештою, чи матиме конфлікт довготривалі наслідки для реформування українського оборонного сектору, зокрема щодо закупівель зброї, поки невідомо. Але одне можна сказати точно: час для таких суперечок зараз найгірший, коли Україна потребує додаткового фінансування на озброєння, а цинічні опоненти в Москві й в певних колах Вашингтона шукають причини, щоб поставити під сумнів цілісність українського оборонного управління", — резюмують у матеріалі.
Раніше у Сполучених Штатах пояснили, що в Україні можуть зробити більше для боротьби з корупцією у країні. Як зауважив речник Державного департаменту Метью Міллер, влада США давно веде відповідні діалоги з урядом в Україні.
Зауважимо, 5 грудня 2023 року пані посол США в Україні Бріджит Брінк заявила, що такі реформи, як боротьба з корупцією, судочинство та корпоративне управління, зміцнять довіру українських союзників та бажання продовжувати допомагати й інвестувати в Україну. Брінк зауважила, що це рекомендація, натомість рішення, як рухатися далі, залежить від українського керівництва і народу.
"Однак, я вказала б на три сфери, на яких ми зосереджені, — це боротьба з корупцією, корпоративне управління та реформа системи правосуддя", — заявила вона.
Також пані посол нагадала, що Рада у першому читанні ухвалила законопроєкт щодо посилення незалежності САП. Водночас вона порадила розглянути рекомендації G7 та ЄС, які, можуть зробити САП ще сильнішою.
Проте, з початку повномасштабного вторгнення в Україні було винесено 6877 вироків за корупційні правопорушення, проте лише 1,5% засуджених отримали покарання у вигляді позбавлення волі.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
