Лудоманія – залежність від азартних ігор – може бути серйозною проблемою не лише для гравця, а й для його рідних. Зазвичай люди із залежністю намагаються приховати це від оточення, однак вони потребують підтримки та допомоги.
Як
повідомляють у Міністерстві охорони здоров’я (МОЗ), ігрова залежність формується непомітно протягом певного періоду.
Характерними ознаками лудоманії може бути збільшення часу та кількості грошей, які людина витрачає на ігри, зміна частоти гри та кількості ставок тощо.
Рідні людини, яка має залежність, зазвичай помічають лише тоді, коли гравець більше не може самостійно розв'язувати супутні проблеми, зокрема борги чи складнощі на роботі.
"Оскільки найчастіше у проблемі залежності значну роль відіграє сім’я, тому і вирішення також має включати сім’ю. Але це ідеальний варіант. Перший крок до одужання має зробити сам ігроман, сказавши вголос: "Так, я залежний". Утім, шлях до незалежності ви маєте пройти разом", – зазначають у МОЗ.
У відомстві рекомендують намагатися вибудувати із залежною людиною здорові стосунки, які зможуть сприяти мотивації одужати, а також бути терплячими та готовими підтримувати.
Важливо пам’ятати, що залежність – це хвороба, а не вибір. Тому не слід звинувачувати та засуджувати, аби рідні не почувалися ще більш вразливими.
"Намагайтеся уникати конфліктів, щоб допомогти своєму близькому подолати залежність. Потрібно також пам’ятати, що ви не можете розв'язати проблему залежності вашого близького самі. Ви можете бути підтримкою та допомогою у цьому процесі", – зазначають у міністерстві.
У відомстві рекомендують все ж обмежити доступ до грошей, якщо рідний почав витрачати занадто багато коштів на азартні ігри.
Деякі фахівці можуть дати корисні поради щодо того, як поводитися в цій ситуації та сприяти подоланню залежності. Тому за можливості слід звернутися до спеціалізованих центрів, які допомагають людям з лудоманією або лікарів, а також спокійно попросити близького поспілкуватися із фахівцями.
Що НЕ варто робити, якщо рідний має залежність від азартних ігор?
Використовувати ультиматуми, зачиняти вдома близького, адже такі дії не призведуть до покращення, але можуть викликати агресію у гравця.
Нескінченно вмовляти не грати – швидше за все на цьому етапі ігроман не може зробити це самостійно.
Змушувати гравця звернутися до фахівця, аби почати лікування – за відсутності бажання самої людини, така допомога може бути малоефективною.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
17-08-2024, 19:45
0
657