Через мобілізацію та виїзд за кордон Україна втратила, за деякими даними, близько третини працездатних осіб. До прикладу, за рік у країні поменшало на пів сотні самих лише логопедів.
А це означає, що щонайменше 500 дітей з порушенням мовлення втрачають свого наставника, розповідає кореспондентка ТСН Олена Гущик.
В Україні бракує логопедів – причини
До логопеда шестирічна Варвара приходить тричі на тиждень. Все, що хоче сказати, поки пояснює на картках, дотиком або вигуком.
Варя – з родини переселенців. Їхнє рідне Рубіжне нині під окупацією. Коли переїхали до Києва у травні 2022-го, одразу довго шукали спеціаліста для доньки.
"У нас в центрі є черга на заняття. Дітки чекають, щоб попасти хоча б на діагностику", – кажуть працівники медцентру.
Заняття з логопедом мають бути системними, і перерва в них для таких дітей, як Варвара, може означати, що треба починати все заново. Щоб такого не сталося, враховучи переїзди та ситуацію в країні, її мамі довелося опанувати нову професію.
"Коли в мене з’явилася така дитина, довелося отримувати другу освіту – логопедичну", – каже мати дівчинки.
І це лише в цьому центрі в столиці країни. Що в решті областей? Логопеди, особливо ті, які займаються найскладнішими випадками, виїжджають з країни швидше, аніж нові здобувають освіту.
"Зараз очного навчання майже немає, студенти або за кордоном, або сидять у себе вдома і, на жаль, такої кількості людей, яку б я хотіла бачити, її немає", – каже логопед-дефектолог Ольга Гаврилова.
Яких спеціалістів бракує в Україні
Спеціалістів меншає з кожним роком – про це говорить і офіційна статистика. І йдеться не лише про логопедів.
"Від початку повномасштабного вторгнення в кілька разів зріс попит на психологів і психіатрів. Власне, з медициною ми бачимо саме зростання кількості вакансій подекуди на 60-70%, як порівнювати до повномасштабного вторгнення", – каже редакторка WORK.UA Євгенія Кузенкова.
Найбільший дефіцит з'явився у сфері медицини, а ще серед робітничих професій. Загалом там, де опанувати навички неможливо навіть за рік. А все тому, що все більше людей обирають роботу онлайн. Без тривалого навчання.
Серед тих, хто нині працює онлайн, і Валерія. Вона з Донецька. Після окупації жила і працювала в дитячому центрі в Києві. Допоки не втратила дім вдруге і не виїхала з України до Німеччини.
"В якийсь момент я зрозуміла, що я вже не можу. А для діток потрібна віддача, потрібна енергія. Тому я зрозуміла, що мені краще виїхати", – каже Валерія.
Повертатися поки не планує. Працює онлайн і залучає до уроків ще й батьків.
"Ми працюємо в форматі провізії. Тобто я переглядаю відео з батьками, надсилаю їм якісь рекомендації стосовно подальших занять, потім ми телефонуємо. Тобто батьки є моїми руками, а я їм керую. І тоді процес налагоджено, бо дитинка не може висидіти в онлайні", – каже Валерія.
Все більше українських підприємств стикається зі складнощами в пошуку як кваліфікованого, так і некваліфікованого персоналу, а кількість тих, хто шукає роботу, згідно з кількістю резюме на сайтах пошуку роботи, надалі скорочується, про це йдеться у Макроекономічному огляді Нацбанку.
"Зростання кількості нових вакансій на сайтах пошуку роботи свідчить про стійкий попит на робочу силу на початку 2024 року. Водночас згідно з опитуваннями бізнесу, все більше підприємств стикається зі складнощами в пошуку як кваліфікованого, так і некваліфікованого персоналу. Кількість тих, хто шукає роботу, вимірювана кількістю резюме на сайтах пошуку роботи, надалі скорочувалася", – йдеться в документі.
Це може бути наслідком як відновлення зайнятості, так і обмеженої пропозиції робочої сили, у тому числі через мобілізацію та подальшу міграцію. Адже кількість мігрантів за межами України з початку 2024 року станом на 14 березня, за даними ООН, збільшилася на майже 150 тис. (або 2%) до 6,5 млн осіб, вказують у регуляторі.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
