Цьогоріч найбільше абітурієнтів вишів прагнули вступити на філологію, левова частка з них – на іноземні мови.
Про це в інтерв'ю "Главкому" розповіла міністр освіти та науки Лілія Гриневич.
"Звичайно, тут основний внесок - іноземна філологія. Люди прагнуть вивчати іноземні мови і це, в принципі, правильно", - наголосила міністр.
На другому місці за популярністю - право.
"Потім - менеджмент, медицина, комп'ютерні науки, туризм. Далі йде середня освіта - це вчителі, психологія, економіка та інженерія програмного забезпечення", - розповіла Гриневич.
У переліку спеціальностей, на які було подано найменше заяв абітурієнтів, були технологічні спеціальності, а також богослов'я та релігієзнавство.
"І є, звичайно, найменш популярні спеціальності. Серед них: богослов'я, гідроенергетика, релігієзнавство, суднобудування, деревообробні та меблеві технології, атомна енергетика, гідротехнічне будівництво, водна інженерія. Тобто і технологічні спеціальності, які нам дуже потрібні, є в цьому переліку непопулярних спеціальностей", - уточнила міністр.
Вона зауважила, що кількість заяв також потрібно ще співвідносити з потребами на ринку праці.
"От є такі спеціальності, як музеєзнавство, пам'ятникознавство, авіоніка і так далі. Дуже важливо розуміти, скільки саме нам на ринку праці потрібно таких фахівців. Сьогодні в Україні немає достатніх правильних інструментів для прогнозування ситуації на ринку праці. Їх треба розвивати. Наприклад, ми зараз хочемо розробляти з польськими партнерами інструмент, який там уже успішно працює, щодо аналізу трудових доль випускників. Тобто, де саме випускники вишів опиняються після закінчення закладу, і де знаходять місце на ринку праці зі своєю спеціальністю. По-перше, це корисно для розуміння, як співвідноситься система освіти з ринком праці. По-друге, ми зможемо оцінити роботу університетів. Бо дипломи за однією спеціальністю різних університетів по-різному сприймаються роботодавцями. Роботодавці бачать, наприклад, що один університет їм надає справді фахових спеціалістів, а інший - випускає людей з дипломами, але без достатньої підготовки. У нас є ще над чим працювати", - зазначила Гриневич.
Ухвалений парламентом закон "Про освіту" пропонує створити такий місток між ринком праці і системою освіти - так званий Національний центр професійних кваліфікацій.
"Цей центр покликаний збирати інформацію від ринку праці про сучасні профстандарти, щоб потім вони віддзеркалювалися в освітніх стандартах. Ми маємо відповідати на потреби ринку праці. В цивілізованих країнах, де є прогресивні освітні системи, оновлюються стандарти освіти відповідно до оновлення профстандартів. Наприклад, для програміста, чи спеціаліста з кібербезпеки, чи інших спеціальностей. Життя йде вперед, на ринку праці з'являються нові вимоги до таких фахівців. Система освіти на них повинна реагувати", - сказала Гриневич.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
