DataLife Engine > Новини України / новини > Міністр назвала спеціальності, на які найбільше подавали документи абітурієнти

Міністр назвала спеціальності, на які найбільше подавали документи абітурієнти

Міністр назвала спеціальності, на які найбільше подавали документи абітурієнти

Цьогоріч найбільше абітурієнтів вишів прагнули вступити на філологію, левова частка з них – на іноземні мови.

Про це в інтерв'ю "Главкому" розповіла міністр освіти та науки Лілія Гриневич.

"Звичайно, тут основний внесок - іноземна філологія. Люди прагнуть вивчати іноземні мови і це, в принципі, правильно", - наголосила міністр.

На другому місці за популярністю - право.

"Потім - менеджмент, медицина, комп'ютерні науки, туризм. Далі йде середня освіта - це вчителі, психологія, економіка та інженерія програмного забезпечення", - розповіла Гриневич.

У переліку спеціальностей, на які було подано найменше заяв абітурієнтів, були технологічні спеціальності, а також богослов'я та релігієзнавство.

"І є, звичайно, найменш популярні спеціальності. Серед них: богослов'я, гідроенергетика, релігієзнавство, суднобудування, деревообробні та меблеві технології, атомна енергетика, гідротехнічне будівництво, водна інженерія. Тобто і технологічні спеціальності, які нам дуже потрібні, є в цьому переліку непопулярних спеціальностей", - уточнила міністр.

Вона зауважила, що кількість заяв також потрібно ще співвідносити з потребами на ринку праці.

"От є такі спеціальності, як музеєзнавство, пам'ятникознавство, авіоніка і так далі. Дуже важливо розуміти, скільки саме нам на ринку праці потрібно таких фахівців. Сьогодні в Україні немає достатніх правильних інструментів для прогнозування ситуації на ринку праці. Їх треба розвивати. Наприклад, ми зараз хочемо розробляти з польськими партнерами інструмент, який там уже успішно працює, щодо аналізу трудових доль випускників. Тобто, де саме випускники вишів опиняються після закінчення закладу, і де знаходять місце на ринку праці зі своєю спеціальністю. По-перше, це корисно для розуміння, як співвідноситься система освіти з ринком праці. По-друге, ми зможемо оцінити роботу університетів. Бо дипломи за однією спеціальністю різних університетів по-різному сприймаються роботодавцями. Роботодавці бачать, наприклад, що один університет їм надає справді фахових спеціалістів, а інший - випускає людей з дипломами, але без достатньої підготовки. У нас є ще над чим працювати", - зазначила Гриневич.

Ухвалений парламентом закон "Про освіту" пропонує створити такий місток між ринком праці і системою освіти - так званий Національний центр професійних кваліфікацій.

"Цей центр покликаний збирати інформацію від ринку праці про сучасні профстандарти, щоб потім вони віддзеркалювалися в освітніх стандартах. Ми маємо відповідати на потреби ринку праці. В цивілізованих країнах, де є прогресивні освітні системи, оновлюються стандарти освіти відповідно до оновлення профстандартів. Наприклад, для програміста, чи спеціаліста з кібербезпеки, чи інших спеціальностей. Життя йде вперед, на ринку праці з'являються нові вимоги до таких фахівців. Система освіти на них повинна реагувати", - сказала Гриневич.

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram



Повернутися назад