У Києві товариство "КСД плюс", що ніби займалось працевлаштуванням людей за кордоном, мало влаштувати сотні українців до ЄС, за послуги брало по 300 євро. Але терміни відправки людей постійно відкладало на кілька місяців. Коли заробітчанам увірвався терпець і вони з регіонів почали їхати до столиці, виявилося, що двері фірми вже зачинені.
Про це йдеться в сюжеті програми ТСН.
Леонід хотів працювати у Бельгії.
"Я подивився, там було 260 заявок. Це з кожного якщо взяти по 300 євро, то вийде майже 3 мільйони у гривнях", - каже чоловік.
Потенційних заробітчан ніхто на роботу не влаштував. Коли на фірмі перестали брати телефон - люди кинулися в офіс, забирати кошти. Та двері фірми ніхто не відчинив. Викликали поліцію - написали заяву.
Про фірму інформації небагато: "КСД плюс", власник Іван Коловертних, є код ЄРДПОУ. На сайті Мінсоцполітики інформації про наявність у цієї компанії ліцензії на правевлаштування за кордоном немає.
Ліцензія - це перше, на що варто звертати увагу, кажуть в асоціації компаній із міжнародного працевлаштування. Адреси на ліцензії та місцеперебування фірми мають обов'язково збігатися, а розраховуватися краще безготівково.
"У договорі в обов'язковому порядку повинен бути прописаний той ліцензіат, на якого видана ця ліцензія. Це не може бути якийсь СПДшник (ФОП). Якщо вам кажуть, коли ви приходите, що ми можемо вас влаштувати і в Канаду, і в ОАЕ, і в Китай, - хлопці, з вас просто хочуть взяти гроші. В реальності я не зустрічав більше 2-3 країн і зазвичай це країни ЕС", - говорить експер Василь Воскобойник.
Адвокати кажуть, що навіть коли всі кінці підчищено, шанс когось покарати - є.
"Якщо знати, хто керівник, якщо він не був номінальним, можна звернутися до державного виконавця з проханням заборонити виїзд цьому керівнику за кордон. Можна вчиняти дії щодо працівників цієї фірми, накладати арешт на рахунки, також забороняти вчиняти певні дії", - пояснює адвокат Микола Хахула.
Адвокат каже, що найчастіше обман криється в самому договорі - замість працевлаштування надають інформаційно-консультаційні послуги.
"Фактично компанія не несе відповідальність за те, що вона не влаштує людину на роботу за кордоном", - говорить Микола Хахула.
Тим часом у поліції провадження вже розслідують, тільки кваліфікували чомусь це не як масштабне шахрайство, а як дрібне за частиною першою статті 19 Кримінального кодексу, а там відповідальність обмежується адміністративним штрафом. Хоча адвокати кажуть, що справа тягне як мінімум на частину другу, яка передбачає покарання у вигляді позбавлення волі.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
