29 січня Україна відзначає річницю бою під Крутами – важливої події революції початку ХХ століття, коли група патріотів вступила в нерівний бій із численним ворогом, щоб зупинити його наступ та врятувати молоду Українську державу.
Сталося це 29 січня 1918 року неподалік Києва на залізничній станції Крути.
Ще наприкінці грудня 1917 року російський уряд оголосив війну УНР. На Київ було направлено війська, які підійшли до української столиці. У Києві ж практично не залишилося боєздатних військ, до того ж більшовики підняли заколот. За таких умов єдиною надією і опорою залишилася патріотично налаштована студентська молодь Києва, яку і було залучено на захист столиці України.
Міфи і правда про Крути
Хоча бій під Крутами став останніми роками добре відомою подією, вона обросла міфами, які почали виникати ще у часи УНР. Більшість міфів спростували науковці. Однак вигадані історії виглядають більш ефектно, тому й продовжують існувати. Зокрема про це написав у праці "Правда про бій під Крутами. Січень 1918" професор Володимир Улянич.
Міф: проти російських військ на бій вийшли студенти, не навчені навіть тримати зброю в руках.
Правда: серед крутянців були юнкери – тобто вихованці військового училища, яких навчали поводитися зі зброєю, а також ветерани Першої світової війни, зокрема й офіцери.
Міф: протистояли чотирьом тисячам росіян 300 студентів і гімназистів.
Правда: загалом під Крутами на бій вийшло приблизно 1000 студентів, козаків, солдатів і старших, зокрема кілька козацьких сотень із довколишніх сіл.
Міф: крутянці були озброєні лише гвинтівками, а у ворога були гармати і бронепоїзди.
Правда: українці під Крутами також мали гармати і бронепоїзди.
Міф: усі студенти загинули в бою.
Правда: за приблизними підрахунками, кількість загиблих захисників Крут складає 97 вояків.
Бій 29 січня тривав весь день до темряви. Наказ командування було виконано, наступ ворога зупинено. Українські підрозділи організовано відступили, руйнуючи за собою колії і мости, щоб зупинити просування ворога.
Нападники втратили вбитими і пораненими до 1500 осіб. Зокрема під час розкопок поховань на старому військовому кладовищі села Крути виявлено, розкопано і зафотографовано 300 поховань красногвардійців.
Російська армія підійшла до Києва лише через кілька днів. При штурмі міста застосовувалися отруйні гази, був проведений масовий артобстріл (до 15 тисяч снарядів), внаслідок якого було зруйновано багато будинків. За наказом командувача Муравйова, більшовицькі війська розстріляли у Києві приблизно 5000 мирних жителів. Був убитий київський митрополит Володимир.
Пам’ять про героїв
Трагічний бій під Крутами став символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну.
Уже в березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди з Німеччиною і поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради від 19 березня 1918 року було вирішено урочисто перепоховати полеглих на Аскольдовій могилі у Києві.
На державному рівні вшановувати пам’ять героїв Крут почали в сучасній Україні з 2004-го. 2006 року Меморіал пам’яті героїв Крут відкрили на залізничній станції Крути. Автор меморіалу, Анатолій Гайдамака, представив пам’ятник як насипаний пагорб заввишки сім метрів, на якому встановлено 10-метрову червону колону.
Приєднуйтесь до "МБ" у соцмережах: VK, Однокласники, Facebook
