Сьогодні — Другий Святвечір або "Голодна кутя"

19 січня християни східного обряду відзначають Хрещення Господнє – одне з найбільших християнських свят. Цього дня у церквах святять воду, яка вважається цілющою.

– Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він був охрещений Іваном Хрестителем у річці Йордані, – розповів настоятель храму Пресвятої Трійці УПЦ КП отець Володимир Плішка. –У цей час з небес пролунав голос Бога-Отця і назвав Ісуса Сином Божим. Після того спустився голуб, який уособлював Святий Дух. Відтоді це свято є засвідченням таїнства Святої Трійці: Бога-Отця, Сина Божого і Святого Духа.

Напередодні Водохреща родина знову збирається на Святвечір.

"Протягом усього дня 18 січня нічого не їли, навіть воду не пили, а зі сходом першої зорі сідали до вечері, – розповів директор учбово-методичного центру культури Буковини Микола Шкрібляк. – Другий Святий вечір ще називають "голодною кутею". Страв на столі цього разу не обов’язково має бути дванадцять. Але вони повинні бути пісними: кутя, вареники з картоплею чи капустою, голубці, риба, борщ, узвар, пампушки".

На Водохреще у всіх містах і селах святять воду в церквах. Віддавна в народі йорданську воду вважають своєрідним спасінням від багатьох недуг. Її дають пити тяжкохворим, нею освячують домівки і господарство. Водохрещенська вода не псується, не має запаху і може зберігатися тривалий період.

– Колись перед Водохрещем на річці або ставку вирубували з льоду великого хреста "йордана", якого встановлювали біля ополонки. Прикрашали його гілочками сосни та барвінку, поливали буряковим квасом. З льоду вирубували також престол і робили "царські ворота" з ялинових або соснових гілок, – розповів Микола Шкрібляк. – Після ранкового Богослужіння в церкві весь народ процесією йшов сюди: старі, молоді, діти. Кожен неіс із собою пляшку або глечик на воду. Хлопці ще несли голубів, а мисливці – рушниці. Після недовгої відправи священик занурював в ополонку хрест. У цей час хлопці випускали голубів, а мисливці стріляли. Люди підходили до ополонки і набирали у посудину води. Хто приїхав кіньми, напував їх, "щоб хвороби не боялися та міцніші були". Дівчата вмивалися йорданською водою, аби бути красною і мати рожеві щічки. До кожної оселі приходили колядники з віншуваннями та щедрівками. Після Водохреща розпочинався новий весільний сезон, який триває до Великого посту.

Народні прикмети

*Якщо на Водохреща похмуро, то всякому хлібу родитися добре.
*Якщо цього дня ясна й холодна погода – на посушливе літо.
*На Богоявлення сніг іде – до щедрого урожаю.
*Під час освячення води йде сніг – добре роїтимуться бджоли і колоситимуться хліба.
*Якщо в цей день зоряна ніч – добре вродять горіхи і ягоди.

Приєднуйтесь до "МБ" у соцмережах: VK, Однокласники, Facebook