Власник товару запевнив, що його поставили у безвихідь: за простояний на митниці товар вже не було сенсу сплачувати митні збори, які несподівано зросли в п’ять разів. Підприємець хотів подарувати державі квіти, але такий товар їй видався непотрібним.
Того дня знищували рослини лише з однієї фури. Ще на дві фури очікує така сама доля. Зараз вони перебувають на митному посту – документи на утилізацію не готові.
Коли з вантажівки зняли опломбування, виявилося, що вазони збереглися в чудовому стані. Лише полити водою й можна нести комусь у подарунок. Одразу ж в одного з присутніх членів комісії, працівника управління СБУ, виникла ідея, чи немає законних підстав подарувати ці квіти школам, садкам чи інтернатам. "Ні, в жодному разі", – грізно відповіли митники. І пояснили, що нібито терміни та умови зберігання не дотримані, та й вирок цьому товару вже давно підписано. Ще й за місце на смітнику та послуги тракториста сплачено гроші – 600 гривень.
Працівниця СЕС відвела очі. Каже, що важко на все це дивитися. Працівник державної служби з карантину квітів дивився на все, похитуючи головою.
– Ми повинні бути присутні при знищенні рослин, – розповідає провідний інспектор Державної служби з карантину рослин в області Микола Топало. – Документи у власника товару в порядку. Квіти знищують, бо за них не сплачено мито. За шість років роботи таке бачу вперше. Краще би квіти дітям віддали до Першого вересня. Був би подарунок від держави.
Ми намагалися довідатися, чи ще можна щось зробити, щоби не знищувати вазони. Підійшли до заступника начальника Чернівецької обласної митниці Віктора Андрійчука.
– Хай підприємець розмитнює цей товар та дарує кому хоче, – каже пан Андрійчук. – Кожен думає сам, що робить. Є тринадцять режимів, які вони могли використати. Вони обрали утилізацію.
За розмитнення трьох фур митниця вимагає приблизно 1,5 мільйона гривень, витрати підприємця на придбання товару становлять приблизно 100 тисяч євро.
Наближатися до квітів кореспондентам "МБ" митники заборонили. Мовляв, закон не дозволяє. Щоби не допустити журналістів, посеред міського смітника створили зону митного контролю. На вагу, знайдену на смітнику, митники почепили відповідну табличку. З іншого боку приперли таку саму табличку до поламаного стільця. "За таблички заходити зась, – переконували митники. – Державна справа". А самі ретельно стежили, щоби жоден вазон хтось не викрав – все має бути знищено.
– Наша фура в Україні простояла приблизно тиждень, – розповідає власник товару, підприємець Борис Столяр. – Лише на митниці ми дізналися, що митна вартість на квіти підвищилася втричі, а до вечора – у п’ять разів. Просто бандитизм. Просто без відповідних на те документів, за телефонним дзвінком. Не здивуюся, що то було зумисне. Виявилося, що мито набагато дорожче, ніж наш товар. Ще й вказівка зверху – пропуск через кордон лише за погодженням із митною службою. Зазвичай довозимо квіти за три дні з Нідерландів до Чернівців. Цього разу нас тримали тиждень. Квіти за той час уже прив’яли. Вибір у нас був невеликий: або розмитнювати, або знищувати. Як дарунок держава не приймала квіти. У неї складів відповідних немає. Ось так у нас і робиться. Зумисне згноїли наш товар. Та я не один такий. В Україні перед Першим вересня 40 фур із квітами таким чином згноїли.
Антоніна БАБЧУК
