Народ стурбований підвищенням цін. Гречка стає золотою, тарифи прямують в космос. Ось вже і політики відгукнулися. Іон Мунтян, обласний очільник БЮТ, скликав прес-конференцію, де теж говорив про стурбованість, емісію тощо. Поки сидів і слухав п. Іона, у голові крутилися думки, що стурбовані-то мають бути ті, хто у залі. А Мунтяну чого турбуватися? У нього грошей багато. Тож виходить питання не стільки в цінах, скільки в зарплаті. Але українська політична думка завжди прямує найкоротшим (я б сказав примітивним) шляхом. Тому й говорять про ціни. А наскільки справедлива в Україні оплата праці?
Помітив, що у наших багатих людей є своєрідне вірування в справедливість бабла: хто дбає, той і має. Найкраще, як на мене, висловив цю думку журналіст Дмитро Гордон. В коротку мою бутність в Києві, мені довелося взяти у нього інтерв’ю. Звісно, вирішив спитати щось на кшталт "звідки у вас стільки бабла". На що пан Гордон відповів з ввічливою посмішкою: "Професійний журналіст не може бути бідним. Це неможливо. Не може бути бідним професійний адвокат, лікар, співак. Уся справа в професійності". Вражений перським килимом і розкішшю офісу, я не став сперечатися.
Факти говорили самі за себе. Однак сумніви ятрили душу. Мої ж київські колеги посміялися з такої наївності. Мовляв, гроші Гордона від зв’язків з бізнесом чаклунів і цілителів. Спостерігаючи за історією реклами знаменитої пірамідки Юшинсе, я їм повірив. І стало мені бридко. Оскільки не люблю, коли використовують розумове каліцтво мас.
Справді, які перспективи найманого працівника в Україні? Наприклад, журналіста? Якщо він помітний, зарплата його не набагато вища звичайної. Але йому легше знайти багатого замовника (звичайно, це політична партія). Вправний чиновник, зрозуміло, також не живе на зарплату. Лікарю з репутацією легше дають хабарі. І так далі. Якось неприємно це, правда? А все тому, що на зарплату жити майже неможливо. Добре, а якщо людина чесна і не хоче брати хабарі, тим більше працювати на політичну партію? Тоді її справи кепські. Тобто слова Гордона треба розуміти: "Якщо ти чогось вартий, тебе з категорії тих, кого обманюють, візьмуть до пула тих, хто обманює". Ось невеселі перспективи професіонала в Україні (хоча, винятки бувають). Хибні правила породжують хибну ситуацію. І про це варто було б поговорити на прес-конференціях.
Очевидно, справа в злочинних зарплатах. В сумнівному перерозподілі грошових мас. І це – одне з головних питань сучасної України. Не створено механізмів регулювання цієї ситуації. Нема і справжнього ринку. Закінчу ж байкою, яку прочитав в довоєнній чернівецькій газеті. "Юний Джон стояв на розі і чистив черевики. Він не купував собі солодощі, не ходив у кіно. І за рік заощадив сто доларів. Але якось у нього їх вкрали. Втім, Джон не здався. Він поступив продавцем в крамницю. Два роки він їв тільки раз на добу, не ходив на танці, не витрачався на трамвай. За цей час він заощадив сімсот тридцять чотири долари. І тут помер його дядько і залишив йому у спадок три мільйони доларів. Тож за допомогою сумлінної праці, заощадливості, наполегливості і ви можете стати мільйонером".
