Доки гривня слабне і триває війна, нестабільністю користуються нечесні банки, а фінансові державні структури не можуть об’єднатися для того, щоб витягнути країну з фінансової кризи.
З кінця липня гривня впевнено слабне відносно всіх основних валют. За останні два тижні курс на міжбанку зріс майже на дві гривні (!) – з 11,7 до 13,6 гривні за долар (а євро вже продають по 18 гривень). Щоправда, у середу, 13 серпня, наприкінці торгів о 14.00, курс продажу на міжбанку з 13,6 впав до 13,1 гривні за долар. Тим часом до цих позначок потихеньку підтягується і готівковий курс. 13 серпня в чернівецьких обмінниках банки купували один долар вже за 13 гривень, а продавали за 13,5 гривні. Водночас черг біля кас не було – люди майже не здають і не купують долари. Здебільшого через те, що зелений надто дорогий. Але й деякі банки традиційно притримали валюту і в касах повідомляють, що доларів у них немає.
Це панікаЩо коїться з гривнею і чому наша валюта так стрімко почала знецінюватися, зацікавилися народні депутати і викликали на доповідь у Верховну Раду голову Національного банку Валерію ГОНТАРЕВУ.
– Головні – об’єктивні причини, – доповідала голова Нацбанку у сесійній залі. – По-перше, це воєнні дії на Сході країни. Панічні очікування суб’єктів ринку щоденно підкріплюються провокаційними заявами різних сил щодо високої вірогідності початку повномасштабної війни з Росією. Наприклад, кілька провідних банкірів зателефонували мені і сказали, що війна з Росією вже почалася, тому що російський конвой вже на території України. Але, як ви знаєте, це гуманітарна місія, яка теж ще не відбулася. Тому все це провокує додаткове навантаження на курс гривні, – заявила В. Гонтарева.
– По-друге, це реальний, так званий, business Interruption, який склався за розбалансуванням економічних показників щодо інфляції, падіння ВВП, а також очікування санкцій як з боку Росії, так і з боку України. Тому що будь-які санкції можуть призвести до погіршення показників ВВП на майбутнє, – зазначила голова НБУ.
За словами головного банкіра країни, причинами обвалу гривні також є і панічні настрої серед населення та представників бізнесу. Щоб підтримати гривню, Нацбанк тричі за останні сім днів виходив на ринок з інтервенціями щодо продажу валюти.
– Національний банк проводив інтервенції не по фіксованому курсу, а за ринковим курсом та згладжував панічну поведінку учасників ринку. Банк продав на ринку 150 мільйонів доларів за останні сім днів та планує надалі активно брати участь на валютному ринку, – наголосила голова НБУ. – Нацбанк не збирається відсторонюватися від ринку та буде робити все можливе, щоб стабілізувати курс на його рівновісному або збалансованому рівні. Якщо тільки ринкові механізми, які сьогодні використовує Нацбанк, не спрацюють, то НБУ запропонує ринку доволі жорсткі адміністративні міри на час дії антитерористичної операції.
– Економічних чинників для курсу 13 або 13,5 гривні за долар не існує, – наголосила головний банкір країни.
Краще не буде? Доки В. Гонтарєва заспокоювала нардепів, експерти висловили свою думку. Скажімо, Олександр ГОНЧАРОВ, директор Інституту розвитку економіки України вважає, що курс гривні піддаватиметься серйозній девальвації і надалі. За період фактичної війни в країні та глибокої економічної кризи фінансові ресурси з боку НБУ та бюджетні можливості виявилися значно слабшими, ніж сподівалися в уряді. Експерт пише про те, що немає співпраці між НБУ, мінфіном та мінекономрозвитку. Ці установи вирішують вузько корпоративні проблеми і не можуть зліпити комплексну програму розвитку економіки країни. А з таким підходом нічого доброго українців не очікує. Бо до кінця року всі показники – ВВП, інфляція, споживчий попит та якість життя лише погіршуватимуться.
"Тоді, коли середньомісячна зарплата штатних працівників реально зросла у січні-травні на 0,7 відсотка, а прожитковий мінімум для працездатного населення складає 1218 гривень, продовжує збільшуватися рівень безробіття. Проте вартість газу зросла у 1,5 разу, а також збільшили тарифи на електроенергію, воду, опалення… Житлово-комунальні послуги зросли на 15,8 відсотка, на 12 – тарифи на пасажирські перевезення залізницею. Виходячи із реальної військово-політичної ситуації, нестачі часу та розбалансування банківської системи, необхідно перейти до масштабної загальнонаціональної політики розвитку внутрішнього попиту. Оживити внутрішнє споживання – єдиний шанс", – вважає О.Гончаров.
У нас же відбувається все навпаки: споживчий попит падає через ріст цін при низьких доходах, а інфляція росте через високі тарифи природних монополій. І через ситуацію, яка склалася сьогодні, підвищити споживчий попит населення неможливо.
– Справді є чинники, які по-різному впливають на інфляцію і з боку пропозиції, і з боку попиту, – пояснює "МБ" Олександр ЖОЛУДЬ, старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень. – На сьогодні стимулювати приватний попит поки що неможливо. Бо для цього потрібно було би збільшити видатки або зменшити доходи бюджету і спрямувати ці кошти на підтримку приватного споживання. Але минулого тижня уряд змушений був ухвалити зміни до бюджету, бо з тими показниками, які були, неможливо виконати умови співпраці з МВФ. Якщо ми хочемо далі працювати з МВФ, тоді маємо зважати на це. Але економічні показники навпаки показують не надто катастрофічну економічну ситуацію. У деяких моментах навіть є і покращення. Зокрема маємо значне скорочення зовнішнього дефіциту. Воно пов’язане з ослабленням гривні і зменшенням імпорту. Споживчий попит справді знижується, але на імпортні товари – стрімкіше.
Нацбанк
не справляється із ситуацієюНа думку економіста, критичним моментом впливу на доларову лихоманку сьогодні став саме рівень напруги у стосунках із Росією. Це пов’язано зокрема із "гуманітарною допомогою", яку так наполегливо хоче надати Україні країна-агресор. І методи врегулювання валютного шторму, які застосує Нацбанк – витратив 150 мільйонів доларів за тиждень для підтримки гривні, – цілком прийнятні, але не надто ефективні.
– Якщо врахувати, що обіг валютного ринку сьогодні незначний, то це істотна сума, – зазначає О. Жолудь. – Але якщо врахувати, що минулого року обіг валютного ринку за день становив 1-1,5 мільярда доларів, зараз переважно майже 300 мільйонів, тобто скоротився в 3-5 разів, то навіть незначні інтервенції складають значну частину обігу нашого валютного ринку.
– Позицію Нацбанку – виходити на торги, щоб згладжувати різкі коливання ринку, тим більше, коли вони викликані не ринковими механізмами, а істерикою – підтримую, – каже О. Жолудь. – Але водночас необхідно дотримуватися певної системи, щоб всі гравці ринку розуміли її. А не виходити на ринок, коли він вирішить. Немає чіткої програми дій Нацбанку і це негативно впливає на прогнозованість курсу. Також мінус у роботі Нацбанку вбачаю у тому, що він з початку року, коли перейшов на політику гнучкого курсу, не почав розвивати ф’ючерсний ринок аби можна було укладати ф’ючерсні контракти на курс валют і це відповідно могло би визначати поточний курс і стримувати його коливання.
Ще експерти не виключають у нинішній валютній істерії штучного її розхитування. Нагадаємо, навесні цього року, коли була подібна ситуація і курсом також лихоманило (10 квітня курс долара відносно гривні на міжбанку сягнув максимальної позначки – 13,2 гривні), НБУ оголосив про покарання 14 банків, яким тимчасово було заборонено виходити на міжбанківські торги. Якщо буде з’ясовано, що і сьогодні нестабільною ситуацією нечесно користують комерційні банки, варто очікувати нових покарань. Саме у тому, що до валютної лихоманки доклалися й комерційні банки, переконаний і колишній виконувач обов’язків міністра фінансів Ігор УМАНСЬКИЙ.
– Різкий обвал гривні відносно долара викликаний безконтрольними спекуляціями окремих банків на фоні м’якої політики Нацбанку, – сказав він. – Заступника голови правління немає (на роботі, – авт.), директор департаменту ходить на допити в прокуратуру, а голова правління ще не ввійшла в курс справи. Тому ситуація залишилася безконтрольною. Ринок передбачає наявність ринкових інститутів та правил гри. А у нас цього немає.
Загалом експерти одностайні: як розгортатиметься ситуація на валютному ринку, напряму залежатиме від політичної ситуації в країні і подій на Сході.
Об’єктивний курс долара має бути орієнтовно 12 гривень. Також планувалося переглянути і бюджет з розрахунку 12 гривень за долар, бо перші сім місяців року країна жила з бюджетом, у якому було зафіксовано курс гривні 10,8. А нинішні коливання – не що інше, як тимчасова паніка. Втім, долар 12 гривень може коштувати, якщо військово-політична ситуація не погіршиться.
Ліна НАГІРНЯК
14-08-2014, 14:57
0
2 400
