«Бунти» на дорогах

За останній тиждень в області відбулися десятки акцій проти мобілізації військовозобов’язаних. Найбільше активізувалися мешканці Герцаївського, Глибоцького та Новоселицького районів – деякі групи селян навіть публічно спалювали мобілізаційні розпорядження. Хто ж допустив "розгойдування" "корабля толерантності" на Буковині?

"Пиво розібрали мітингарі"

Кілька десятків місцевих мешканців зібралися на пішохідному переході траси біля села Лукавці Вижницького району. Чимало було чоловіків, молоді, але більшість – жінки. Доки військовий комісар та керівник райради пояснювали людям особливості третьої хвилі мобілізації, кілька жінок кричали, що не пустять своїх чоловіків. "Ми – народ? Народ. Згідно із Конституцією ми будемо погоджувати, кого послати на війну, а кого ні", – говорив один із чоловіків. Врешті, коли більшість погодилася продовжити розмову в клубі і звільнити дорогу, кілька жінок і нетверезий чоловік залишилися стояти на "зебрі".

– Я нікуди не піду, – кричала жінка російською з молдавським акцентом. – Я буду тут стояти. Я протестую. Кожен сам за себе – вони нехай ідуть, а я буду стояти. Я не пущу свого чоловіка. Хто буде годувати моїх дітей?

Машини проїжджали, оминаючи жінок. А нетверезого міліціонери вивели на узбіччя.

Доки жінки потенційних військовозобов’язаних мітингували, а далекобійники стояли в кілометрових заторах, чоловіків-мітингувальників часто бачили у чергах за пивом.

– У суботу вранці повертався з Чернівців на рідну Глибоччину, – розповідає 23-річний Павло АЛЕКСЄЄВ. – Доїхали автобусом до виїзду з міста, і водію довелося повертати пасажирам гроші: трасу на Глибоку перекрили. Серед натовпу, який ходив там і галасував проти мобілізації, упізнав чоловіка із сусіднього села. Він постійно ходить п’яним по селах... Який із нього мітингувальник?

– Пізніше зайшов до магазину при дорозі мінералки купити, – розповідає далі. – Чую діалог якогось чоловіка з продавцем: "А пиво є?". – "Нема, мітингувальники розібрали все".

Чимало нервів з’їли мітингувальники за тиждень далекобійникам та іншим водіям.

– Везу з Києва побутові товари, які люди замовили через Інтернет, – каже водій "фури". – Це ж треба таке – півтори доби стою у заторі за якихось два кілометри від складу. Не розумію, чому звичайні люди мають страждати від небажання когось йти захищати країну?

– Я дуже негативно оцінюю ці акції з перекриттями трас, – каже власник дистрибуційної фірми Роман КЛІЧУК. – Чесно кажучи, ми не підраховували, яких збитків ці протести завдали, бо це не актуально нині. Але вважаю, що це непатріотично з боку мітингувальників. І винна у цьому влада, яка не реагує на такі ситуації: люди перекривають міжнародні траси, а чиновники "панькаються". Якщо одні люди пішли воювати за свою країну, то чому це не мають робити інші? Бо поховалися за спідницями? Якщо їх так це допекло, то нехай їдуть в Київ і пікетують міноборони чи парламент. Чому від їхнього небажання йти захищати державу, мають страждати люди? Чому мешканці сіл мають залишатися без хліба і водички тільки тому, що наших водіїв не впустили?

Дехто на цьому ще й гроші заробляє: я знаю, що там є таксист, який за 50 гривень показує, якою дорогою можна об’їхати цей пікет. Хіба це нормально?

"Скрізь звучать одні цифри, гасла і вимоги"

У тому, що пікети готувалися та координувалися кимось спеціально, впевнений обласний військовий комісар.

– Перед врученням мобілізаційних розпоряджень здійснювалася роз’яснювальна робота із сільрадами, – каже Віталій ЧУРАЙ. – Чомусь в одному селі люди все зрозуміли, отримали, розписалися. А в іншому, яке лежить за два кілометри, це викликало такий шквал емоцій, який вивів людей на дорогу. До того ж, ці мобілізаційні розпорядження почали надходити ще минулого понеділка. Чомусь у понеділок отримали, ніхто не вийшов на дорогу, у вівторок і середу теж все спокійно було, а почалося все у четвер. Потрібно із цим усім розбиратися. Бо коли я поїхав у Сокиряни, потім повертався у Коровію, далі у Герцаївський район і скрізь звучали однакові цифри, однакові гасла і вимоги. Очевидно, що ці дії хтось координує.

Соціальну напругу і перекриття доріг в області провокує Росія та її спецслужби, заявив перший заступник голови ОДА Іван Рибак.

– Сьогодні ми живемо в умовах неоголошеної війни, – сказав він. – На жаль, за цим стоять ФСБ і Росія. Це треба людям говорити, щоб вони не піддавалися на провокації.

Поки активісти "лягли" на трасах, правоохоронці, схоже, обрали нейтралітет. Ми звернулися до обласних управлінь усіх силових органів, щоби дізнатися, які заходи вони вживають для припинення "сільських бунтів" на дорогах. Почуте нас неабияк вразило...
В управлінні МВС в області нам повідомили, що перекриття трас – то є "парафія" даішників. Натомість у Державтоінспекції заявили: за блокування доріг передбачена кримінальна відповідальність. А хто ж, як не міліція, цим має займатися?

В управлінні СБУ теж зняли із себе відповідальність за пікети. На їхню думку, в тому, що селяни пішли на такий крок, винна преса (?!) і особисто обласний військовий комісар. Бо, бачте, мало інформували людей про те, хто "підпадає" під третю хвилю мобілізації...
Та найбільше здивували працівники обласної прокуратури – на їхню думку, розблоковувати дороги має... військова прокуратура.
Тим часом, прес-служба міліції звітує про інше: правоохоронці затримали викрадача ванни та благодійної скриньки...

Що кажуть політики?

Представники осередків кількох партій на Буковині теж дали оцінку подіям із блокуванням трас. Так, "Громадянська позиція" заявила, що хвиля протестів прокотилася областю через неінформованість та непрофесійність спецслужб: "...Зокрема в Боянах, перекриття супроводжувалось закликами до сепаратизму, закликами не пропускати через територію села українців".

Водночас партія "Батьківщина" звинуватила "стару" владу в намаганні дестабілізувати ситуацію. Голова облорганізації партії Іван Мунтян поділився враженнями від побаченого: "На дороги принесли заздалегідь підготовлені блоки і перекрили рух, а це вже кримінал. Коли я розмовляв із жінками, які протестували проти мобілізації, їх переконував, вони погоджувалися зі мною. Але залишалися чоловіки-провокатори, які на розмови не йшли і далі стояли на дорогах".

Іван Мунтян вважає, що місцева влада недостатньо спілкувалася з людьми: "Людей треба вислуховувати і давати відповіді на їхні запитання. Якби влада вчасно приїхала і все пояснила, то блокування доріг тривало б не п’ять днів, а кілька годин".
Микола КОБИЛЮК,
Віталій ОЛІЙНИК