Сепаратистські виступи на Сході України досягли "точки кипіння" – у містах Донбасу на вихідні та в понеділок захопили будівлі силових та владних органів, обирали проросійських "народних мерів" та керівників міліції.
Про те, як східняки переживають ці події та які настрої панують серед людей на Сході, цікавились журналісти "МБ".
Шахтарів сепаратисти бояться чіпати
– У неділю вночі сепаратисти намагалися захопити прокуратуру, міліцію, міськраду. Кажуть, що шукали там зброю, – розповіла мешканка Єнакієвого Ніна Ємельянова. – Це були чужі, незнайомі люди, які приїхали до нас автобусами. Жодного місцевого серед них не було. Я сьогодні вранці вела внука до школи, то в центрі ніби спокійно. Барикад немає, і на будівлі міськради висить український прапор. Хоча люди дуже налякані. Досі в нашому містечку було спокійно. Нас постійно лякали бандерівцями, а прийшли проросійські терористи. Мої обидва сини працюють на шахті. Кажуть, що сепаратисти до них ще не добралися. Але якщо прийдуть, то шахтарі готові дати їм відсіч. Ніхто не хоче повернення Януковича, якого тут називають козлом, та приєднання Донецької області до Росії. Дуже хвилююся за свого рідного брата, який проживає із сім’єю в Слов’янську. Нині вранці ми розмовляли з ним по телефону. Володя казав, що вони навіть не виходять із дому за продуктами, дітей не пустили до школи. На вулиці чути постріли, над містом літають вертольоти. Говорять, що вбили кількох офіцерів та цивільних, серед яких є журналісти. Брат нарікає, що влада нічого не робить, залишила їх напризволяще. Він готовий брати в руки зброю і йти воювати.
– У Луганську зараз надзвичайно напружена ситуація, – запевнила учитель місцевої школи Ірина Анатоліївна, яка попросила не називати її прізвище. – Нині дітей до школи прийшло дуже мало. Батьки побоялися їх привести. Центр міста перекрили. Вулицями вільно ходять невідомі люди у військовій формі без розпізнавальних знаків зі зброєю в руках. Мій чоловік – колишній військовий, каже, що це російські солдати, а не місцева самооборона. Міліція чомусь не звертає на них жодної уваги, нікого не затримує. Таке враження, що вони діють разом.
Сепаратисти досі не покинули захоплене приміщення СБУ. Забарикадувалися там і погрожують стріляти. Навколо будують барикади. Постійно під’їжджають машини з піском, шинами, дровами. Учитель фізкультури, який тільки-но був у центрі міста, розповів, що біля приміщення ОДА зібралося кілька сотень активістів із георгіївськими стрічками та російськими прапорами. Вони викрикують "Росія!", "Луганська республіка!" і нібито готуються штурмувати будівлю, з якої виводять людей. На Луганщині є багато прихильників єдиної України, але вони не відчувають підтримки української влади. Люди обурюються: "Де українська армія? Чому не зупиняє терористів?" Боїмося, що Луганськ стане другим Кримом.
На учасників проукраїнського мітингу напали
– Харків’ян досі лякають бандерівцями й "Правим сектором", – запевнила під час телефонної розмови колишня чернівчанка, яка зараз проживає в Харкові, Тетяна Василишин. – Чимало місцевих мешканців дивляться російські телеканали. А там таке показують, що справді стає страшно. Нещодавно розповідали, що нібито в Чернівцях бандерівці вбивають російськомовне населення. Показали Центральну площу міста з десятками трупів жінок та дітей. Стривожена побаченим сусідка прибігла до нас і запитала, чи не було серед вбитих наших родичів. Коли я почала говорити, що такого в Чернівцях не може взагалі бути, що це видумка, вона розсердилася, мовляв, російські журналісти не брешуть. У неділю ввечері ми із чоловіком ходили гуляти з дітьми в центр міста. То ледве втекли звідти. На учасників мітингу, які виступали за єдину Україну, раптом напали люди в камуфляжі з битами, палицями, кидали світло-шумові гранати. Кажуть, що були десятки поранених.
У понеділок сепаратисти захопили міліцію в Горлівці.
– Зараз захоплена міліція. Активісти обрали собі нового керівника міліції. Кілька сотень людей йдуть до будівлі міськради. Їхні наміри – обрати нового мера Горлівки, але був наказ, що входити до приміщення мерії не можна без нового керівника міліції, – розповідає редактор місцевого видання "06242" Наталія Гура. – Думки і позиції горлівчан щодо останніх подій розділились – дехто підтримує мітингувальників, інші – проти. Насправді це дуже лячно, коли б’ють людей – і байдуже, хто вони: мітингувальники чи міліціонери. Це люди, це горлівчани, і так не повинно бути!
Не можна казати, кого з них більше – проросійських чи проукраїнських активістів. Тут важко спрогнозувати, як ситуація може розв’язатися далі. Нинішній наслідок цих заворушень – розтрощена будівля міліції.
Пересуватися містом наразі безпечно. Ми користуємося громадським транспортом. Діти в школи ходять. Якщо не брати до уваги ці мітинги, то місто живе спокійним життям.
Людей, які виступають за єдину Україну, проросійські активісти називають провокаторами. Їх не б’ють, а можуть хіба що прогнати чи обізвати. Принаймні я не пам’ятаю такого, щоб когось побили за те, що людина має проукраїнські погляди.
Про російських "тітушок" у понеділок заговорили й в Одесі.
– Люди по-різному реагують на події на Сході. Поляризація думок продовжується, – каже громадський діяч Анатолій БОЙКО. – Більша частина людей, на мій погляд, все-таки засуджують події на Сході. Проукраїнські настрої, гадаю, сильніші, аніж сепаратистські. Менша частина підтримує сепаратистські настрої. Але вони скоріше хочуть до СРСР, аніж до Росії. Не розуміють, що Союзу вже немає.
Потрібно розуміти, що північна частина нашої області україномовна. У нас немає такого, як на Донбасі, де абсолютно всі спілкуються російською. На півдні Одещини теж є великі україномовні анклави. Я вже не кажу про те, що як і у вас на Буковині, у нас на південь Румунія "зазіхає". Тому я не знаю, на що Росія тут розраховує. Сепаратисти, за великим рахунком, щось можуть робити хіба що в Одесі. Проте в людей досить радикальні настрої – Майдан регулярно збирає дуже багато людей.
Надія БУДНА, Микола КОБИЛЮК
