Про традиції святкування Святвечора та Різдва на Буковині розповів "МБ" народознавець Микола Шкрібляк.
На Святий вечір збиралася вся родина, чужих не запрошували. До вечері намагалися нічого не їсти і не пити. Лише хворим і маленьким дітям дозволялося перекусити щось скоромне.
Цього дня не можна було сваритися, сердитися, кричати на дітей, казати щось погане. Вважалося, що в цей час під вікнами ходять "нечисті", які все чують.
Страви годилося готувати з молитвою, добрими думками та особливим настроєм.
На стіл стелили білу скатертину. Під неї ставили духмяне сіно, бо Христос народився в яслах на сіні. Це також означало, що в господаря буде багатий приплід худібки. По чотирьох кутках стола клали зубчики часнику, які символізували міцність родини та відганяли злих духів. Дехто ставив ще й паперові гроші – на матеріальний достаток.
Обов’язково мали бути сіль та запалена свічка – символи щедрості та віри.
12 страв
Святої вечері
1. Кутя (пшениця, мед, горіхи, мак).
2. Вареники з картоплею/грибами/капустою.
3. Смажена риба.
4. Пісний борщ.
5. Голубці з рисом та тушкованою морквою.
6. Салат із буряку та чищеного оселедця.
7. Варена картопля з часником та олією.
8. Пиріжки з грибами/горохом/капустою.
9. Колочена квасоля.
10. Квашена капуста з солоними огірками
та цибулею.
11. Пампушки.
12. Узвар.
Під стіл поміщали різний сільськогосподарський реманент, щоби в господарстві все було добре і вродив щедрий урожай. Туди залазили діти і "квокали": "Квок, квок, сорок дев’ять курок, п’ятдесятий когут". Вважалося, що таким чином у господарстві заведеться багато курей. Діти також імітували інших домашніх тварин.
Господар обходив тричі все господарство – хату, стайню, хлів, сад, пасіку, кропив їх свяченою водою. А ще розсипав освячений мак і закликав "нечисту" силу на вечерю, промовляючи: "Приходьте після того, як позбираєте весь розсипаний мак". Таким чином він намагався задобрити "нечистих" і водночас позбутися їх.
За стіл сідали, коли на небі спалахувала перша вечірня зірка – провісниця Віфлеємської зірки. Якщо небо того вечора рясно всіяне зірками – то добре нестимуться кури.
На стіл ставили одразу всі 12 страв. Свята вечеря починалася зі спільної молитви.
Найголовнішою стравою на Святвечір є кутя, тому починали з неї. Всі їли зі спільного посуду. Бо це спільна вечеря, яка має об’єднати родину.
Під час вечері не можна було нікому підводитися із-за столу, бо це було поганою прикметою, що може розпастися сім’я.
Треба було обов’язково скуштувати всі 12 страв.
Після того, як повечеряли, не прийнято було ходити по хаті та їсти. Бо інакше тебе щось "їстиме" – хвороба чи погані люди.
Світло у хаті і навіть на подвір’ї не гасили всю ніч – аж до світанку. Бо Христос не мав народитися у темряві.
Страви зі столу не прибирали, залишали їх на всю ніч. Вірили, що прийдуть вечеряти душі померлих родичів. Для них навіть ставили чисті ложки.
Після вечері навідувалися до хрещених батьків, сусідів, родичів, знайомих. Не забували про бідних та сиріт.
Першим колядником обов’язково повинен бути хлопчик, що символізувало щастя і достаток.
